БАБУСИН МОЛИТОВНИК

                               Як вітаються українці

«Слава Ісусу Христу»! — так християни вітають один одного. А у відповідь чуємо «Слава навіки»!

Але у календарному церковному році періоди, коли це привітання змінюється іншими.

У Різдвяний час, від свята різдва Христового і до Стрітення привітання звучить так: «Христос народився»! — відповідаємо «Славімо Його»!

У Великодній час, від Великодня і до Вознесіннями говоримо: «Христос Воскрес»! — відповідаємо «Воістину Воскрес»!

На свято Хрещення Господа нашого Ісуса Христа чуємо: «Христос охрестився»! — а відповідь «У річці Йордані»!

Коли ми прикладаємося до Євангеліє чи до хреста, священик говорить нам: «Христос посеред нас»!  — тоді ми відповідаємо «І є, і буде»!

Звичайні вітання українців:
«Доброго ранку»!
«Доброго дня»!
«Доброго вечора»!

А також: «Добрий ранок»!
«Добрий день»!
«Добрий вечір»!

У бідь-яку пору дня вітаються чи відповідають на вітання словами:
«Доброго здоров’я»!

Слова подяки:
«Дякую»!(Можна додавати: Щиро, сердечно, красно дякую!)

«Спаси, Господи»!
«Спасибі»!

Слова вибачення:
«Вибачте»!
«Пробачте»!
«Перепрошую»!
«Простіть»!

Слова ввічливості:
«Будь ласка».
«Будьте ласкаві».
«Коли Ваша ласка».
«Ласкаво просимо».
«Зробіть ласку (чи добрість, послугу, милість).
«Про́шу».
«Уклінно прошу» (просимо).

А ось як про християнське вітання написала у журналі «Зернятко» Наталя Роман:

Вітання для Господа

Люба дитино! Змалечку мати й батько навчили тебе такого гарного християнського вітання:
— Слава Ісусу Христу!

І коли ти так до когось вітаєшся, то у відповідь чуєш:
— Слава навіки!

Можливо, хтось навіть скаже:
— Яка чемна й побожна дитина!

Вдома ти розповіси про це батькам. Як щиро зрадіють вони, обіймуть тебе, поцілують. А ти, пригорнувшись до мами, подумаєш: скільки радості й щастя принесли мені ці слова
— Слава Ісусу Христу!

Дорога дитино! Дозволь попросити тебе: коли ти з кимось так привітаєшся, то пригадай собі теплі мамині обійми і на мить уяви собі, ніби до тебе усміхається сам Господь. Бо цими словами ти немовби:

Біжиш до вертепу у різдвяну ніч, тримаючи в руках улюблену іграшку для маленького Ісуса.

Подаєш руку старенькому Симеонові, коли він виходить з храму назустріч Пресвятій родині.

Допомагаєш апостолам роздавати хліб і рибу людям, які допізна слухали Христову науку.

Несеш буханець ще теплого домашнього хліба Ісусові та апостолам, коли вони, голодні, зривають і їдять у полі колоски.

А ще чимдуж біжиш назустріч Симону Киринейському і просиш, аби поспішав, бо його допомоги потребує знесилений Господь.
Подаєш води страждаючому Христові, коли Він знемагає під тягарем хреста.

Пригортаєшся до Богородиці, що стоїть під хрестом, на якому розп’яли Її Сина, аби розділити Її страждання.

Поспішаєш разом з апостолами Петром та Йваном до Господнього гробу з радістю в серці, бо Христос Воскрес!

Люба дитино! Кажучи:
— Слава Ісусу Христу!

Йди до церкви на Святу Літургію і приступай до святого Причастя.

Навчи своїх маленьких братика чи сестричку хреститися.

Зірви найкращі квіти в своєму садку і принеси їх у Божий храм.

Підклей старенький бабусин молитовник.

Виший разом з мамою великодній рушничок:
— Слава Ісусу Христу!

Ці слова, дитино, були на устах християн, коли вони мученицькою смертю вмирали за Христову Церкву.

Ці слова зігрівали душі й серця наших ув’язнених священиків у далеких холодних сибірських тюрмах.

Від цих слів християнського вітання засльозяться очі у твоїх стареньких бабусі й дідуся, коли ти відвідаєш їх у вихідні.

Твоє Християнське вітання — Слава Ісусу Христу! — чує весь створений Богом всесвіт. І серед мільярдів ангельських голосів Господь обов’язково його впізнає, зрадіє, усміхнеться і скаже:
— Дякую тобі, моя добра дитино!