НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

             ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

            КРИЗОВІ ЯВИЩА В РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Сьогодні ми розглянемо,як у Римській імперії – наймогутнішій державі стародавнього світу розпочиналась криза і поміркуємо до чого ж вона врешті призвела

Вивчення нового матеріалу

1. Криза Римської імперії

Учитель. Основою економіки Римської імперії була рабська праця. У II—III ст. в Римській державі розпочався глибокий занепад, остаточно загальмувався розвиток техніки і господарства. Вільні селяни, ремісники розорялися й перетворювалися на пролетарів — людей без майна й без роботи, які живуть подачками, охоче беруть участь у будь-яких заколотах. Тільки в одному Римі в II ст. н. е. жили близько 200 тис. пролетарів, які не працювали, але щодня одержували їжу, а іноді й гроші. Від римської влади вони вимагали безкоштовних розваг, насамперед гладіаторських боїв. Гасло «Хліба й видовищ!» стало правилом їхнього життя.

Роздавання хліба

Колонами в Римській державі ставали вільні селяни  й робітники, які брали в оренду частину землі у великих  рабовласницьких маєтках. Дуже швидко вони заплутувались у боргах і ставали залежними від власників землі. Криза III ст. дуже болісно відбилася на їхніх господарствах. Колони втрачали право переселятися в інші місця й ставали додатком до маєтку, частиною робочої сили на землях рабовласників. У надрах рабовласницького ладу поступово формувались елементи нових феодальних відносин.

Колони-орендарі

В цей же час, на протязі III ст. за сімдесят років в Римі змінилося близько сорока імператорів. Деякі були при владі лише два-три місяці. Багатьох із них убивали під час змов. 

Робота з термінами та поняттями

Криза - складне становище, загострення суперечностей.

Інфляція - надмірне збільшення кількості грошей і швидке їх знецінення.

2. «Солдатські» та «сенатські» імператори. Протягом уроку учні заповнюють таблицю

«Солдатські» та «сенатські» імператори
Марк Макрін	Александр Север	Каракалла	Септимій Север

Працюємо з поняттями

«Сенатські» імператори - імператори, яких проголошував сенат.

«Солдатські» імператори - імператори, поставлені при владі своїми  легіонами.

Зазвичай імператорів у Римі проголошував сенат («сенатські» імператори). Унаслідок економічної кризи влада імператорів значно послабилася, змови та державні заколоти стали звичною справою. Після вбивства Коммода в Римі було одночасно проголошено кілька його наступників. У самому Римі це був Пертинакс, а потім Дідій Юліан; стати імператором також забажав командир сирійських легіонів Нігер, у Британії на цей титул зазіхав Клодій Альбін.

Дунайська армія проголосила імператором свого командира — Септимія Севера. Саме він захопив урешті-решт владу в Римі й правив 18 років (193-211 pp.). Вдячний імператор щедро обдарував своїх солдатів, що посадили його на трон. Він також розформував преторіанські когорти, бо саме вони становили найбільшу загрозу для імператорської влади, більшість імператорів було проголошено та усунуто від влади саме за їхньою участю.

Септимій Север приділяв значну увагу зміцненню кордонів і впорядкуванню фінансових справ. Перед смертю він заповідав синам: «Дружіть між собою. Збагачуйте солдатів і не звертайте увагу на інших».

Спетимій Север

Його наступниками стали два сини — Аврелій Антонін на прізвисько Каракалла і Гета. Убивши брата, Каракалла захопив владу, винищив політичних суперників і ворогів, а потім вирушив із військами на дунайський кордон, готуючись до нових завоювань. Більшу частину свого правління він провів у війнах на східних територіях. Підготовка до походу на парфян була перервана у 217 р. раптовим убивством імператора командиром імператорської варти Марком Макріном. Він і став наступним правителем, який започаткував низку «солдатських» імператорів (тобто поставлених при владі своїми легіонами).

                               

  Аврелій Антонін (Каракалла)                                                 Марк Макрін

3. Реформи Діоклетіана та Константина

Робота з термінами та поняттями

Домінат (у перекладі з латин. - «панування») - форма правління державою, за якої влада імператора є необмеженою, а республіканські органи влади втрачають значення.

                 

               

Діоклетіан                                                                     Константин

Робота з таблицею

Реформи Діоклетіана
Назва реформи	Суть та значення
1.  Адміністративна	У 293 р. поділив верховну владу між чотирма правителями - тетрархами. Кожний тетрарх мав свою власну столицю, управляв своїми провінціями. Поділив імперію на 12 областей, керованих окремими управителями
2.  Фінансова	Упорядкував фінансові справи, знизив ціни
3.  Військова	Посилив боєздатність армії
4.  Політична	Встановив домінат - форму державного управління на основі безмежної влади правителя
5.  Податкова	Провів перепис населення, облік усіх орних земель, садів, виноградників, пасовиськ, щоб ніхто не міг ухилитися від сплати податків
Реформи Константина
Назва реформи	Суть та значення
1.  Фінансова	Випустив нову золоту монету - «солід». Фінансова система держави значно поліпшилася, що сприяло пожвавленню торгівлі, зміцненню економіки
2. Адміністративна	Переніс столицю держави на схід, у м. Візантій, що розташоване на європейському березі Боспора Фракійського, на перехресті торгових шляхів. Пізніше Візантій було перейменовано на Константинополь на честь Константина
3.  Релігійна	Християнство стало державною релігією у 313 р.

 Закріплення знань 

• 1. Назвіть ознаки кризи в Римській імперії.
• 2. Чим політика Константина щодо християн відрізнялася від політики, яку проводив Діоклетіан?
• 3. Що спільного було в політиці Діоклетіана й Константина?
• 4. Розтлумачте вислів «наводити лад залізною рукою».

 Обговорюємо в групі

• 1. Як ви розумієте вислів «Хліба та видовищ!»? Чому таке явище виникло в Давньому Римі?
• 2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням Вінстона Черчилля щодо кризи на прикладі кризових явищ у Римській імперії? Спростуйте або доведіть свою думку.

VІ. Домашнє завдання

1.     Опрацювати відповідний § 51підручника