ДЛЯ ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКІВ
Після повалення режиму В.Януковича єдиним вищим легітимним органом влади залишилась Верховна Рада України. Під впливом подій "Революції гідності" відбулось переформування її більшості. Частина депутатів колишньої більшості втекла за кордон, боячись переслідувань. Решта депутатів взяла на себе відповідальність за долю країни. 22 лютого спікером ВР України був обраний Олександр Турчинов, він же став і виконуючим обов'язки Президента України. За короткий час парламентом були ухвалені важливі рішення, які відновили вертикаль влади, і впроваджені заходи по захисту країни.
Так, були відновлені дії положень Конституції, які були скасовані режимом Януковича, скасовані "диктаторські" закони, ухвалені заходи з відновлення боєздатності армії, створена Національна гвардія, добровольчі батальйони спец- призначення; прийнято пакет законодавчих актів з реформування правоохоронних органів, антикорупційний пакет, пакет заходів з люстрації, законодавство в рамках асоціації України і ЄС та інші. 28 лютого в країні був створений новий уряд на чолі А.Яценюком, завдання якого уникнути економічного краху в умовах повністю розграбованої державної казни і розв'язаної Росією війни.
Одним з важливих завдань нової влади стало проведення виборів президента, щоб остаточно спростувати твердження Росії про нелегітимність влади в Україні.
Вибори Президента України відбулися в один тур 25 травня 2014 р. Вперше за історію незалежності голосування відбулось не по всій території країни: не мали змоги проголосувати мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу, захоплених терористами.
У бюлетені були зазначені прізвища 21 кандидата. Перемогу на виборах здобув Петро Порошенко (54,7% голосів). Приведений до присяги 7 червня 2014 р.
25 серпня 2014 року Президент України П.Порошенко публічно оголосив про рішення достроково припинити повноваження Верховної Ради України сьомого скликання. Цей крок було здійснено у строгій відповідності зі статтею 90 Конституції України, за якою "Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції...".
Парламентська коаліція розпалася 24 липня 2014 року, коли фракція "УДАР" та "Свобода" оголосили про свій вихід з неї. Протягом місяця нової коаліції не було сформовано.
Рішення Президента України стало логічною та очікуваною відповіддю на один з ключових запитів українського суспільства про перезавантаження влади: згідно із соціологічними опитуваннями 80% громадян України підтримували необхідність проведення позачергових виборів парламенту. Цим було також реалізовано одну з головних вимог Революції гідності, оскільки вибори до парламенту є найкращим способом люстрації.
- 9 жовтня Петро Порошенко підписав закон "Про люстрацію", ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму Януковича займати посади в органах влади на 10 років, іншим – на 5.
- 14 жовтня Петро Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті. Згідно з указом, Нацрада готуватиме президентові пропозиці щодо визначення та вдосконалення антикорупційної стратегії, здійснюватиме системний аналіз стану запобігання і протидії корупції, ефективності реалізацій антикорупційної стратегії та заходів. Того ж дня Рада прийняла закон про прокуратуру, який заборонив їй втручатися у цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.
Дострокові вибори до Верховної Ради України відбулися 26 жовтня 2014 р. Вино проводились за змішаною системою. Половину депутатів обиралось за партійними списками, інша половина в мажоритарних огругах. Як і на президентських виборах вони проводились не на всій території країни: не мали змоги проголосувати більшість мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу, захоплених терористами.
У результаті виборів Верховна Рада України отримала наступний склад:
№ п/п
|
Назва
|
Депутати обрані в одномандатних округах
|
Депутати обрані і за партийними списками
|
Всього
депутатів
|
1.
|
Партія "Блок Петра Порошенка"
|
69
|
63
|
132
|
2.
|
Самовисуванці
|
96
|
0
|
96
|
3.
|
Партія "Народний Фронт"
|
18
|
64
|
82
|
4.
|
Партія "Об'єднання" Самопоміч"
|
1
|
32
|
33
|
5.
|
Партія "Опозиційний блок"
|
2
|
27
|
29
|
6.
|
Радикальна Партія Олега Ляшка
|
0
|
22
|
22
|
7.
|
ВО "Батьківщина"
|
2
|
17
|
19
|
8.
|
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
|
6
|
6
| |
9.
|
Партія "Сильна Україна"
|
1
|
1
| |
10.
|
Партія "Воля"
|
1
|
1
| |
11.
|
ВАО "Заступ"
|
1
|
1
| |
12.
|
Партія "Правий Сектор"
|
1
|
1
| |
Всього
|
198
|
225
|
423
|
У новообраному парламенті утворилась більшість у складі 302 депутатів. На першому засіданні Головою ВРУ було обрано В.Гройсмана, а Прем'єр-Міністром А.Яценюка. Незабаром був сформований уряд, до якого увійшли іноземні спеціалісти.
Уривок із науково-аналітичної доповіді Інституту економіки і прогнозування НАН України «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки». 2018 рік
Д/З опрацювати параграф 28(8-11) в підручнику.
Виконати тести і надіслати на електронну пошту у вигляді
1-25 травня 2014року
2- ?
3-
Уривок із науково-аналітичної доповіді Інституту економіки і прогнозування НАН України «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки». 2018 рік
«Традиційними проблемами, що гальмують промисловий розвиток, залишаються: нестабільна політична ситуація, яка спричинила значний відплив іноземних інвестицій з промисловості; недостатня урегульованість законодавчого поля формування промислової політики держави; відсутність ефективної взаємодії держави та бізнесу та її стійких інституцій, сформованих на базі спільних інтересів, які спрямовані на промисловий розвиток та економічне зростання; незахищеність прав власності (за Міжнародним індексом прав власності у 2018 році Україна посіла 110-те місце у світі та 23-тє в регіоні, покращивши свій показник лише на 0,858 — до 4,282 бала — порівняно з 2017 роком); рівень корупції, що не асоціюється із європейськими демократичними цінностями; низький рівень довіри до уряду та судової влади, що є одним із найнижчих у світі, — за період 2016-2017 років частка опитаних, які довіряють уряду, становила лише 11 % (для порівняння у Польщі — 50 %), так само довіру до суду мають лише 11 % опитаних».
- 1. Визначте проблеми, які гальмують розвиток промисловості України. Поясніть, чому їх вважають традиційними.
2. Становище у сільському господарстві.
Нова сільськогосподарська техніка і агротехнічні прийоми у сільськогосподарському виробництві. Світлина
Сільське господарство — найпрестижніша галузь української національної економіки сьогодні, яка є стратегічно важливою, бо дає Україні продовольчу незалежність, а значній частині сільського населення, що не менш важливо, робочі місця. Результатом ринкових перетворень в аграрному секторі стала ліквідація державної монополії на землю, реформування сільськогосподарських підприємств (колгоспів і радгоспів) із подальшим формуванням господарських структур ринкового спрямування. В агросекторі України виникли і функціонують суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм: господарські товариства, фермерські господарства, кооперативи, акціонерні компанії. Найбільші сільськогосподарські виробники утворюють агрохолдинги — аграрно-промислові структури, які складаються із керуючої компанії і контрольованих нею дочірніх підприємств, що займаються виробництвом продуктів харчування. В останні роки у діяльності українських агрохолдингів простежуються кілька тенденцій — до збільшення земельних площ, оброблюваних ними, вихід на міжнародні ринки, залучення іноземних інвестицій. Левова частка продовольства, яке експортує держава, теж виробляється ними. Важливим чинником зростання сільськогосподарського виробництва є впровадження новітніх агротехнологій. У цій сфері зареєстровано багато інноваційних проектів, що допомагають аграріям розвиватися.
В означений період суттєво зросли як кількісні, так і якісні показники продукції сільського господарства. Інтенсивним шляхом розвиваються і рослинництво, і тваринництво. Врожайність культур суттєво випереджає відповідні показники докризового періоду. У 2016-2018 роках валові збори зерна були найбільшими за всю історію України. Наша країна — світовий лідер за експортом соняшникової олії та ячменю. В останні роки Україна відновила свій статус одного з найбільших постачальників зерна на світовий ринок, яке купляють передусім в Азії та Африці. Окремі сільгосппродукти постачаються і в країни ЄС. Водночас активізація попиту на продовольство на внутрішньому ринку сприяла розвитку вітчизняного тваринництва, яке традиційно спеціалізується на виробництві передусім м'яса, молока і яєць. Сільське господарство — провідна галузь економіки України. Так, у 2018 році агросектор забезпечив майже 17 % ВВП країни і приніс майже 38 % валютних надходжень до бюджету держави.
Водночас для динамічного розвитку цієї сфери економіки необхідні: сприятлива законодавча база, достатні фінансові ресурси, більш інтенсивне впровадження передових агротехнологій, залучення молоді у сільськогосподарське виробництво, забезпечення гідної оплати праці, виробництво органічної, безпечної та екологічно чистої продукції.
- 1. Чому сільське господарство є стратегічно важливою сферою економіки України?
- 2. За експортом якої продукції агросектора Україна — світовий лідер?
- 3. Окресліть фактори, необхідні для розвитку агропромислового комплексу країни.
Зі статті економіста Олександра Охріменка «Сільське господарство врятує Україну та забезпечить її майбутнє»
«Для того, щоб Україна могла виробляти багато і якісної сільськогосподарської продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку сільськогосподарської землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами».
- 1. Який чинник, на думку автора, сприятиме збільшенню кількості і покращенню якості сільськогосподарської продукції?
3. Повсякденне життя.
Роки незалежності означилися складними трансформаціями у повсякденному житті населення. Кризові явища в економіці, невдалі спроби її реформування, повільне усталення ринкових відносин мали неоднозначний вплив на матеріальне становище різних верств суспільства. Досить гостро постала проблема зайнятості працездатного населення. Наростали такі явища, як безробіття, відсутність нових робочих місць, затримка із виплатою заробітної плати, інфляція. В особливо важкому становищі опинилися найменш соціально захищені категорії — діти, молодь, люди пенсійного віку. Скорочення прибутків громадян призвело до суттєвого падіння рівня споживання. Знижувалася купівельна спроможність населення. За таких умов заробітна плата нездатна була забезпечити прожитковий мінімум. У 2014 році, з початком російської агресії, українська гривня знецінилася більш ніж удвічі.
До нових реалій змушені були пристосовуватися суспільство і влада. По-різному люди бачили можливості покращити своє матеріальне становище: трудовою еміграцією, освоєнням нових професій, які є конкурентоспроможними на ринку праці, заняттям тими видами господарської діяльності, які приносили прибуток. Прикметною ознакою стала соціальна диференціація, тобто розшарування населення, його поділ на заможних, середньо забезпечених і бідних. Водночас змінюється психологія соціуму, у якій визначальну роль починає відігравати індивідуалізм, опертя на власні сили задля досягнення успіху. Визначилися головні цілі діяльності влади у сфері соціальної політики — розвиток людського потенціалу, зниження рівня бідності, забезпечення умов для підприємницької діяльності, матеріальна підтримка тих категорій населення, які її потребують. Однак вони реалізуються ще недостатньо.
2000-і роки означилися появою нових рис у повсякденному житті. Після завершення епохи дефіциту, українці почали активно розвивати сферу послуг — галузь економіки, яка безпосередньо впливає на повсякдення. Цьому, зокрема, сприяла активізація туристичних подорожей. Українське населення переймає традиції європейського сервісу; вітчизняні виробники підтягують якість своєї продукції до європейських стандартів. Українці привчають себе до культури споживання і виробляють власну систему споживчих знань. Розширилися можливості комунікації. Якщо на початку 1990-х років комп'ютери в Україні були рідкістю і більшість людей не замислювалися над тим, що вони їм можуть бути для чогось потрібні, то вже у 2000-х роках у державі значно зросла кількість користувачів інтернетом, який перетворився на важливий засіб зв'язку і джерело отримання інформації. Ознакою повсякденного життя стали також мобільні телефони. За роки незалежності зменшилася кількість українців, які вже не «можуть терпіти таке життя»: якщо наприкінці 1990-х років до 60 % респондентів під час соціологічних опитувань говорили, що «терпіти вже не можна», то через 20 років переважна більшість схилялася до думки, що жити важко, але, в цілому, позитивно оцінила своє соціальне становище.
- 1. Чим зумовлювалося погіршення рівня життя населення?
- 2. Які нові риси з’явилися у повсякденному житті соціуму?
- 3. Як оцінюють жителі України своє соціальне становище?
Самооцінка домогосподарствами України своїх доходів у 2005-2015 роках (у %)
Оцінка власних доходів
|
2005
|
2008
|
2009
|
2010
|
2013
|
2015
|
Коштів достатньо і робили заощадження
|
6,6
|
12,7
|
11,1
|
11,6
|
10,4
|
6,2
|
Коштів достатньо, але заощаджень не робили
|
49,4
|
51,8
|
45,3
|
47,8
|
50,5
|
45,7
|
Відмовлялись від найнеобхіднішого, крім харчування
|
39
|
32,9
|
40,2
|
37,5
|
35,8
|
43,2
|
Не вдалося забезпечити навіть достатнє харчування
|
5
|
2,6
|
3,4
|
3,1
|
3,3
|
4,9
|
- 1. Проаналізуйте дані таблиці. Визначте фактори, які впливали на динаміку власних доходів населення.
Коли в Україні Володимир Гройсман призначений Прем’єр-міністром України (14.04.2016 р.), в Ісландії історика Гунді Йоханнессона обрано Президентом країни (25.06.2016 р.).
Підсумуйте свої знання
1. Поясніть значення понять: агрохолдинг, соціальна диференціація.
2. Підготуйте історичну довідку на тему: «Економіка незалежної України: здобутки і прорахунки».
3. Які ви бачите шляхи для розв’язання соціальних проблем в Україні? Запропонуйте механізми їхньої реалізації
ТЕСТИ
Запитання 1
На коли Верховною Радою України, були призначені позачергові вибори президента?
Запитання 2
Хто став новим Президентом України в результаті позачергових виборів?
Запитання 3
Після усунення від влади В.Януковича єдиним вищим легітимним органом влади залишився (лася):
Запитання 4
Коли відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України?
Запитання 5
Хто став головою Верховної Ради Ураїни у 2014 р.?
Запитання 6
Причиною дострокових виборів Президента України в травні 2014 р. стало:
Запитання 7
Що таке корупція?
Запитання 8
Вкажіть термін, який відноситься до політичного життя України у 2014-2017 рр.:
Запитання 9
Коли почався процес в Україні, який назвали декомунізація?
Запитання 10
Який президент підписав угоду про асоціацію між Україною і ЄС?
Запитання 11
Добровільна безкорисна суспільно корисна діяльність. Може здійснюватись і окремими людьми, і організаціями.
Запитання 12
Статус, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року.
Виконати тести і надіслати на електронну пошту у вигляді
1-25 травня 2014року
2- ?
3-
Немає коментарів:
Дописати коментар