Релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці ще два роки тому дійсно було перенесене з 14 жовтня на 1 жовтня — а разом з ним і День захисників і захисниць України, відповідно до традиції козацьких часів вшановувати захисників на Покрову. Це сталося через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Саме з цієї причини більшість церковних свят в Україні отримали нові дати. Відповідно рішення перенести День Захисників було підлаштоване під нову дату Покрови.
Однак, як нагадував ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, «День створення УПА [відзначають] 14 жовтня, бо це історична дата, а не релігійне свято». «Вона не переноситься через зміни церковного календаря», — наголошував він, публікуючи документ про започаткування цієї традиції від 1947 року.
яка була органом політичного керівництва УПА /
Інфографіка: Інститут національної пам'яті
Леся Бондарук, регіональна представниця Інституту національної пам’яті України на Волині, також нагадувала в коментарі Українському радіо. Луцьк, що День української повстанської армії — це історична, а не релігійна дата, і навіть відзначення УПА 14 жовтня вкоренилося пізніше, ніж виникла сама Українська повстанська армія.
«У 1947 році, у п’ятиріччя діяльності УПА, вийшла Постанова Української головної визвольної ради (УГВР) Про визнання дня 14 жовтня 1942 року Днем повстання Української повстанської армії та про встановлення цього дня святковим днем УПА», — нагадувала Леся Бондарук (копію саме цього документу оприлюднив і В’ятрович).
Козаки ж навпаки своє свято прив’язували до Покрови, бо вони були ревними християнами — саме тому і День захисника перенесли на 1 жовтня.
«У постанові (УГВР) ідеться про акцент на військові традиції. Бо УПА не була релігійним військовим орденом. Більшість вояків були віруючими людьми, але прив’язувати діяльність військової організації національно-визвольної боротьби до релігійного свята нелогічно», — переконана Бондарук.
В інтерв'ю АрміяInform В’ятрович окремо наголошував, що в документах УПА після 1947 року є багато згадок про відзначення Дня створення Української повстанської армії саме 14 жовтня. «Мова йде і про накази Головного командування УПА до 1952 року, і про звернення УГВР тощо. Й у цих документах уже немає безпосередньої прив’язки до Покрови», — наводив приклади В’ятрович.
14 жовтня дійсно вважають днем заснування УПА, хоча історики дискутують про різні дати формального створення Української повстанської армії.
Вважається, що 14 жовтня 1942 року в місті Сарни (Рівненська область) було сформовано перший підрозділ (сотня) УПА на чолі з польовим командиром Сергієм Качинським («Остапом»). Качинський був військовим референтом Організації українських націоналістів (крила на чолі зі Степаном Бандерою) в Рівненській області.
У роки Другої світової війни УПА виникла як військово-політична формація українського визвольного руху і була єдиною на той момент силою, яка декларувала метою своєї боротьби створення незалежної української держави.
УПА діяла в Україні до вересня 1949 року, після чого була реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960-х років. Протягом усього періоду німецької окупації українських територій УПА вела боротьбу проти військ гітлерівської Німеччини. Крім того, весь період свого існування Повстанська армія вважала своїм ворогом і СРСР — як державу, винну в масових політичних репресіях в Україні, організації Голодомору і депортаціях населення.
УПА формувалася за принципом регулярної армії: мала головний військовий штаб і штаби військово-територіальних одиниць, офіцерські школи, власну систему звань і нагород, нагадує Інститут національної пам’яті. За його даними, за роки діяльності через лави УПА пройшло понад 100 тис. осіб. За участь у повстанському русі, а також за підтримку його учасників у СРСР репресували понад 0,5 млн осіб.
У 1944 році було створено орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху — аналог парламенту, що називався Українською головною визвольною радою (Українська головна визвольна рада, УГВР).
Саме УГВР у 1947 році своєю постановою закріпила за 14 жовтня традицію святкувати День створення УПА — окремо підкресливши відсилання до козацьких традицій гетьманської України.
«День 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, засновується як святковий день УПА», — йшлося в цій постанові.
Традицію відзначати свято Покрови Богородиці як День УПА в незалежній Україні зміцнив третій президент Віктор Ющенко. 14 жовтня 2006 року він підписав указ, який передбачає «всебічне і об'єктивне» вивчення та висвітлення діяльності ОУН-УПА та інших організацій національно-визвольного руху, ініціював законопроєкт про надання статусу ветеранам — воїнам ОУН-УПА.
З тих же років в Україні 14 жовтня стали традиційно проводити Марш слави героїв (Марш УПА) — ходу ветеранських організацій ОУН-УПА і їхніх прихильників.
