ПРАКТИЧНІ РОБОТИ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

           НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                  ДЛЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

                                  ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ В МІЖВОЄННИЙ                                        ПЕРІОД.

    Зовнішня політика СРСР у міжвоєнний період пройшла два етапи. На першому етапі (1920-1922 рр.) радянська Росія, відвоювавши своє право на існування, вирішувала дві проблеми: налагодження відносин з незалежними радянськими республіками і політичне урегулювання з сусідніми країнами післявоєнних питань

На цьому етапі зовнішньої політики через економічну і військову слабкість Росії, вона не була активною щодо відносин з країнами Заходу. Останні у свою чергу не поспішали проявляти ініціативи в налагодженні відносин з Росією. Паралельне мирне співіснування Росії і країн Заходу ставало політичною реальністю.

Першою сторінкою зовнішньої політики Росії був Ризький мирний договір (18 березня 1921 р.), який одночасно став і останньою сторінкою іноземної воєнної інтервенції на територію Росії. Росія пішла на серйозні поступки, погодилась на відторгнення території Західної України і Західної Білорусії. Вони переходили під управління Польщі. Росія зобов’язалась виплатити Польщі 30 млн. крб. золотом за участь Польщі в господарському житті Російської імперії.

           НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                  ДЛЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

                                  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 

        ФОРСОВАНА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ

У 1920 роках за темпами промислового розвитку СРСР суттєво відставав відпередових країн Європи. ВКП(б) узяла курс на «побудову соціалізму в окремо взятій країні», перетворення СРСР на мілітаризоване індустріальне суспільство. 

У 1925 році на ХІV з’їзді ВКП(б) було проголошено курс на проведення індустріалізації. ХV з’їзд ВКП(б) (грудень 1927 року) ухвалив генеральну лінію на прискорення індустріалізаціїнародного господарства.

Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на створення великого машинного виробництва і прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння і зміцнення обороноздатності країни.

Причини проведення індустріалізації

1. Відставання економічного розвитку

2. Необхідність створення матеріально-економічної незалежності держави

3. Зміцнення обороноздатності держави

4. Зростання робітничого класу

Особливості індустріалізації

1. Використання лише внутрішніх ресурсів.

2. Нестача кваліфікованих кадрів.

3. Прискорені темпи.

4. Розвиток в першу чергу важкої промисловості.

                       НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                   ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ 

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ.ДАВНЯ ГРЕЦІЯ.

Греція розташована на півдні Балканського півострова, у східній частині Середземного моря. Із заходу її омиває Іонічне море, а зі сходу — Егейське. На півночі країни розташовані хребти Балканських гір.

Грецію поділяють на континентальну та острівну.

Континентальна Греція поділяється на три великі частини. У її північній частині — Фессалії — перебуває широка й родюча рівнина. Славилися ці місця своїми табунами коней. На кордоні Фессалії з її північним сусідом Македонією підноситься найвища гора Греції — Олімп (висота 2917 м). Цілий рік вершина Олімпу вкрита снігом. У ясні дні вона горить на сонці сліпучим блиском. Саме тут, як вважали греки, мешкали боги.

Найважливіші області Центральної Греції — Беотія й Аттика. В Аттиці розташовані Афіни — найвідоміше місто Греції.

 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗИМОВИХ                                  КАНІКУЛ

                                                                      

                               ДЛЯ СЕМИКЛАСНИКІВ

          НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                          ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

РУСЬ-УКРАЇНА ЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

Після смерті Ярослава Мудрого його троє найвпливовіших синів — Ізяслав, Святослав та Всеволод — утворили своєрідний тріумвірат. Впродовж двох десятиліть вони проводили спільну політику, підтримуючи єдність держави. Ярославичі разом обороняли країну від агресивних половців, протистояли сепаратистським тенденціям молодших князів. Проте після невдалої для Русі битви з половцями на р. Альта на Переяславщині (1068) та повстання киян незабаром у тріумвіраті почалися розбіжності. Відновити колишню єдність не вдалося навіть на з'їзді братів у Вишгороді (1072), де було прийнято "Правду Ярославичів", що значно розширювала "Руську Правду", зокрема замінивши давню родову помсту грошовим штрафом. Уже в 1073 р. Святослав з допомогою Всеволода посів київський престол, а Ізяслав змушений був утекти до Польщі, а далі до Німеччини. З того часу Ярославичі по черзі княжили у Києві: Святослав у 1073—1076 рр., Ізяслав у 1076—1078 рр., Всеволод у 1078—1093 рр

                        ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

                 НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

   ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ КИТАЙСЬКОЇ                                ЦИВІЛІЗАЦІЇ

                                  

Китайська культура надзвичайно багата і багатогранна, вона багато в чому збагатила світову культуру. І найбільший внесок тут на наш погляд це винахід китайцями паперу, який в свою чергу активно вплинув на розвиток писемності. В ті часи, коли предки багатьох європейських народів ще жили в напівземлянках і про писемності навіть помислити не могли, китайці вже створювали великі бібліотеки з працями своїх вчених мужів.

Технологія писемності стародавнього Китаю також пройшла чималу еволюцію і з’явилася ще до винаходу паперу, спочатку китайці писали на бамбуці, для цього стовбури бамбука розщеплювалися на тонкі дощечки і на них чорною тушшю наносилися ієрогліфи зверху вниз. Потім скріплювали їх шкіряними ремінцями по верхньому і нижньому краю, і виходило бамбукове полотнище, яке можна було легко згорнути в рулон. Такою була давньокитайська книга. Поява ж паперу дозволила значно здешевити книжкове виробництво, а самі книги зробити доступними для багатьох. Хоча, зрозуміло, звичайні китайські селяни в ті часи так і залишалися неписьменними, зате для державних чиновників і тим більше аристократів грамотність, а також володіння мистецтвом письма, каліграфією було обов’язковою вимогою.

Гроші в стародавньому Китаї, як і в інших цивілізаціях, спершу були у вигляді металевих монет, правда, в різних царствах ці монети могли мати різну форму. Проте, з часом саме китайці першими, правда, вже в більш пізню епоху стали використовувати паперові гроші.

Про високий рівень розвитку ремесел в Стародавньому Китаї ми знаємо з праць китайських ж письменників тих часів, так вони розповідають нам про давньокитайських ремісників самих різних спеціальностей: ливарниках, теслях, майстрів ювелірної справи, зброярів, ткачів, фахівців з кераміки, будівельників дамб і гребель. Причому кожна китайська область славилася своїми майстрами.

Активно в Стародавньому Китаї розвивалося кораблебудування, про що свідчить модель 16 весільного човна, джонки, яку виявили археологи.

Так виглядає давньокитайська джонка.