0

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

         ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Виховання в учнів відчуття внутрішньої свободи та поваги до держави, любові до Батьківщини, національної свідомості, гідності,усвідомлення приналежності до рідної землі, українського народу,гармонійне виявлення патріотичних почуттів – це обов’язок педагогів та учнів опорного закладу «Рудківська СЗШ І-ІІІ ст. ім. В. Жеребного» перед пам'яттю Небесної Сотні.      20 лютого школа вшановувала Героїв України, Героїв Небесної Сотні - Володимира Жеребного та Володимира Топія.     Не одне молоде покоління буде рівнятися на нашого довічного учня, захисника «Львівської брами» Володимира Жеребного. Юнак любив рідну землю, її історію та мову, любив життя і понад усе цінував правду й людську свободу. Усі, хто був знайомий з Володею, згадують про нього, як про світлу, добру й розумну молоду людину, у якої могло бути щасливе майбутнє. Володя вважав, що відстояти майбутнє України - його обов'язок. Цей вірш невідомого автора є одним з останніх дописів Володимира Жеребного на сторінці у соцмережі 8 січня 2014 року: Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," Є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я! І купка є "міжгірських" людожерів, То не вони... А ми - одна Сім'я!                     Володимир Топій, голова родини, людина з великим життєвим досвідом, незважаючи на поважний вік, ні на хвилину не сумнівався в тому, чи потрібно йому їхати у Київ. А навпаки, неабияк журився тим, що люди безтурботно сидять удома і не їдуть до столиці, де вирішується доля України, йде боротьба за гідне майбутнє нації. Сам жив Майданом і відчував себе дуже потрібним там, де творилася новітня історія Української держави.    Під час Революції гідності В.Топій був комірником у Будинку профспілок: приймав, видавав та охороняв ті пожертви, які на потреби Майдану передавали небайдужі українці з усіх куточків держави.Підтримувати рух народного спротиву наш краянин вирушив 24 грудня. З 18-го на 19 лютого рятував від вогню Дім профспілок. Віддав своє життя, рятуючи життя інших. Цікаві матеріали про Героїв, світлини з Майдану, із сімейного архіву, знаходяться у шкільному музеї Новітніх героїв. Вони - неоціненні, ніби наділені магнетизмом: захоплюють, притягують, руйнують межі між землею і небом, допомагають сьогодні нашим бійцям вірити у перемогу, адже вони йшли за кращу долю України без зброї, боролися і старі, і молоді за воскреслу Україну для нас. Герої Небесної Сотні - це приклад краси вічного життя. Їх просто не можна не любити. Вони пробуджують відчуття особистої відповідальності і любов до рідної землі. І це просто дивовижно. Ми ніколи, мабуть, і не дізнаємося, скільки ще людей віднайдуть себе через їхні світлі очі і відважні вчинки.      Небесній сотні - вічная хвала!

ДЛЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

Конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині це територія Молдови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією.

Це була одна з перших державних конституцій у Європі. Вона на вісімдесят років випередила ідеї Великої французької революції. Як відомо, конституцію США схвалили в 1787 році, конституції Франції та Польщі — у 1791 році, у Російській імперії спроби створити головний документ держави були тільки в першій чверті дев’ятнадцятого століття, але закінчилися трагічним повстанням декабристів 1825 року.

Але реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам’ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя. Пам’ятний знак споруджено у вигляді книги, на якій викарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну назву українською і латинською мовами.

Враження від фотовиставки                     "Якби не війна"

07 лютого учні та педагоги опорного закладу "Рудківська СЗШ І-ІІІ ст. ім. В. Жеребного" відвідали  фотовиставку "Якби не війна", яку провела військовий волонтер пані Ірина Яремко. Бережемо світлу пам'ять загиблих героїв, молимося за Божу опіку над кожним захисником України.

                                                             

                     Вечір спогадів                                       від вересня до травня

Учні 11 класу разом із класним керівником Мисько О.М. підготували святкове дійство. Із музичним привітанням до своїх однокласників та усіх випускників звернулися випускниці 1993 року Світлана Коновал та випускниця 2013 року Ярина Валькович. Одинадцятикласники та випускники закружляли у мрійливому вальсі, який виконав вчитель музичного мистецтва Хоміцький І.І. Запальну дитячу пісеньку про кращих друзів виконали учениця 2-А класу Таня Царук та учень 2-Б класу Андріан Карпінський. Музичну «Свічу» пам'яті про усіх, хто відійшов у вічність, запалила учениця 7-Б класу Сабіна Царук. А чудові хореографічні номери підготували під керівництвом Лазоряк Г.Я. учні 6-Б класу, хореограф-постановник учениця 10 класу Соломійка Кузбит. Рідну школу відвідала випускниця 1998 року, один з кращих юристів США Ірина Іващук.
А фінальну крапку у святі піснею «Нехай квітує Україна» поставили учні 11 класу (майбутній перший випуск опорного закладу «Рудківська ЗСШ І-ІІІ ст. ім.В.Жеребного» 2018 року), солістка – Вероніка Янів.
На святі зустрічі випускники у спогадах прожили ще один шкільний рік – від вересня до травня! Сподіваємося, що впродовж вечора усі змогли пригадати не один яскравий шкільний момент. А ми із нетерпінням чекатимемо нової зустрічі з усіма випускниками Рудківської школи!Учні 11 класу разом із класним керівником Мисько О.М. підготували святкове дійство. Із музичним привітанням до своїх однокласників та усіх випускників звернулися випускниці 1993 року Світлана Коновал та випускниця 2013 року Ярина Валькович. Одинадцятикласники та випускники закружляли у мрійливому вальсі, який виконав вчитель музичного мистецтва Хоміцький І.І. Запальну дитячу пісеньку про кращих друзів виконали учениця 2-А класу Таня Царук та учень 2-Б класу Андріан Карпінський. Музичну «Свічу» пам'яті про усіх, хто відійшов у вічність, запалила учениця 7-Б класу Сабіна Царук. А чудові хореографічні номери підготували під керівництвом Лазоряк Г.Я. учні 6-Б класу, хореограф-постановник учениця 10 класу Соломійка Кузбит. Рідну школу відвідала випускниця 1998 року, один з кращих юристів США Ірина Іващук.А фінальну крапку у святі піснею «Нехай квітує Україна» поставили учні 11 класу (майбутній перший випуск опорного закладу «Рудківська ЗСШ І-ІІІ ст. ім.В.Жеребного» 2018 року), солістка – Вероніка Янів.На святі зустрічі випускники у спогадах прожили ще один шкільний рік – від вересня до травня! Сподіваємося, що впродовж вечора усі змогли пригадати не один яскравий шкільний момент. А ми із нетерпінням чекатимемо нової зустрічі з усіма випускниками Рудківської школи!