ДЛЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

Гетьманування І.Мазепи

(1687 – 1708(9)

Мазепа – один з найбагатших феодалів у Європі, високоосвічена людина. Займався активною культурно-просвітницькою діяльністю Мріє про об’єднання України під своєю владою, сприяє формуванню аристократичної верхівки українського суспільства, тобто перетворення козацької старшини на шляхетську верству – «бунчукових товаришів».

У 1687 р. І. Мазепа підписав з Московським царством Коломацькі статті, які обмежували права та привілеї Гетьманщини. В основі Коломацьких статтей були Глухівські статті Д. Многогрішного.

          ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

І. Відомих подій в Україні:

650 років з часу надання місту Галичу Магдебурзького права (1367);

330 років з дня обрання гетьманом України Івана Мазепи (25.07.1687);

200 років з часу заснування Рішельєвського ліцею в Одесі (травень 1817);

200 років з часу заснування державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (травень 1817);

180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця» (1837);

150 років з часу заснування Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка в Києві (1867);

100 років з часу заснування Херсонського державного університету (1917);

100 років з часу створення Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (1917);

100 років з часу початку Української революції та створення Української Центральної Ради (17.03.1917);

100 років з часу початку роботи Всеукраїнського Національного конгресу, першого представницького форуму українського руху (19-21.04.1917);

100 років з часу формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку творення українських збройних сил (1.05.1917);

100 років з часу ухвалення І Універсалу Української Центральної Ради (23.06.1917);

100 років з часу створення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради – першого українського уряду (28.06.1917);

100 років з часу проведення Всеукраїнського зʼїзду вільного козацтва в Чигирині (16-20.10.1917);

100 років з часу проголошення Української Народної Республіки ІІІ Універсалом Української Центральної Ради (20.11.1917);

100 років з часу заснування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (грудень 1917);

100 років з часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу (9.12.1917);

100 років з часу створення Генерального Суду Української Народної Республіки (правонаступник – Верховний Суд України) (15.12.1917);

100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії (17.12.1917);

100 років з часу створення Головної скарбниці Української Народної Республіки (тепер – Державна казначейська служба України) та Українського державного банку (тепер – Національний банк України (22.12.1917);

80 років з часу заснування Донецького національного університету імені В.Стуса (1937);

75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);

70 років з часу заснування Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (жовтень 1947);

50 років з часу заснування Світового Конґресу Українців (1967);

50 років з часу створення Національної бібліотеки України для дітей (1967);

50 років з дня створення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (13.01.1967);

25 років з часу передання останнім Президентом Української Народної Республіки в екзилі Миколою Плав’юком клейнодів Української Народної Республіки і грамоти про правонаступництво першому Президенту України Леоніду Кравчуку (22.08.1992).

ІІ. Видатних особистостей:

250 років з дня народження Артемія Веделя (1767, за іншими даними 1770), композитора, хорового диригента, співака, скрипаля;

200 років з дня народження Михайла Петренка (1817-1862), поета-романтика;

1 січня – 160 років з дня народження Степана Ерастова (1857-1933), громадсько-політичного діяча, мецената українського культурного руху на Кубані;

2 січня – 130 років з дня народження Микола Чайківського (1887-1970), математика, педагога;

3 січня – 100 років з дня народження Юрія Митропольського (1917-2008), математика;

3 січня – 75 років з дня народження Анатолія Погрібного (1942-2007), літературознавця, письменника, політичного і громадського діяча;

4 січня – 180 років з дня народження Павла Житецького (1837-1911), філолога, педагога і громадського діяча;

5 січня – 180 років з дня народження Стефана Кульженка (1837-1906), друкаря і видавця, підприємця;

7 січня – 90 років з дня народження Ростислава Братуня (1927-1995), письменника, громадського і політичного діяча;

12 січня – 110 років з дня народження Сергія Корольова (1907-1966), вченого, конструктора космічних кораблів;

13 січня – 190 років з дня народження Миколи Бекетова (1827-1911), відомого фізика, хіміка, засновника фізико-хімічного відділу при Харківському університеті;

13 січня – 140 років з дня народження Левка Мацієвича (1877-1910), інженера, авіатора, громадського і політичного діяча;

14 січня – 80 років з дня народження Євгена Гуцала (1937-1995), письменника, журналіста;

22 січня – 110 років з дня народження Миколи Лівицького (1907-1989), громадського і політичного діяча, Президента УНР в екзилі;

27 січня – 90 років з дня народження Олекси (Олексія) Тихого (1927-1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, поета, мовознавця, педагога, члена Української гельсінської групи;

1 лютого – 120 років з дня народження Євгена Маланюка (1897-1968), поета, мистецтвознавця, літературознавця;

12 лютого – 90 років з дня народження Олексія Ситенка (1927-2002), фізика;

17 лютого – 125 років з дня народження Йосипа Сліпого (1892-1984), предстоятеля Української греко-католицької церкви, архієпископа;

19 лютого – 170 років з дня народження Олександра Русова (1847-1915), земського статиста, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча;

20 лютого – 130 років з дня народження Олександра Удовиченка (1887-1975), генерал-полковника Армії УНР;

25 лютого – 130 років з дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача;

28 лютого – 160 років з дня народження Овксентія Корчак-Чепурківського (1857-1947), гігієніста та епідеміолога;

5 березня – 190 років з дня народження Леоніда Глібова (1827-1893), письменника, байкаря, видавця, громадського діяча;

10 березня – 150 років з дня народження Василя Омелянського (1867-1928), мікробіолога;

17 березня – 170 років з дня народження Федора Вовка (1847-1918), антрополога, етнографа, археолога;

19 березня – 140 років з дня народження Василя Доманицького (1877-1910), філолога, історика, фольклориста та бібліографа;

31 березня – 160 років з дня народження Бориса Срезневського (1857-1934), метеоролога і кліматолога, організатора метеорологічної служби в Україні;

5 квітня – 120 років з дня народження Романа Бжеського (1897-1982), громадського діяча, літературознавця, історика, журналіста, публіциста;

13 квітня – 130 років з дня народження Івана Кавалерідзе (1887-1978), скульптора, кінорежисера, драматурга;

6 травня – 110 років з дня народження Теофіла Коструби (1907-1943), історика, літературознавця, енциклопедиста;

15 травня – 160 років з дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, правника, громадського і політичного діяча;

16 травня – 200 років з дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча;

21 травня – 160 років з дня народження Миколи Пильчикова (1857-1908), фізика, винахідника;

30 травня – 130 років з дня народження Олександра Архипенка (1887-1964), скульптора та художника;

5 червня – 160 років з дня народження Володимира Підвисоцького (1857-1913), мікробіолога, патолога і ендокринолога;

7 червня – 130 років з дня народження Федора Лисенка (1887-1937), геолога;

8 червня – 170 років з дня народження Олександра Барвінського (1847-1926), громадського діяча, педагога, історика;

21 червня – 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім’я та прізвище – Олександр Шаргей) (1897-1942), вченого-винахідника, розробника ракетної техніки й теорії космічних польотів;

30 червня – 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА;

15 липня – 100 років з дня народження Миколи Дремлюги (1917-1998), композитора, громадського діяча, народного артиста України;

21 липня – 110 років з дня народження Олега Ольжича (1907-1944), письменника, науковця, політичного діяча;

29 липня – 200 років з дня народження Івана Айвазовського (1817-1900), живописця-мариніста;

29 липня – 130 років з дня народження Михайла Садовського (1887-1967), генерал-поручника Армії УНР;

12 серпня – 140 років з дня народження Олександра Грушевського (1877-1943), історика, літературознавця, етнографа;

23 серпня – 150 років з дня народження Осипа Маковея (1867-1925), письменника, критика, публіциста, громадського діяча;

23 серпня – 170 років з дня народження Іллі Шрага (1847-1919), державного, громадського і політичного діяча, адвоката;

8 вересня – 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;

25 вересня – 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України;

24 жовтня – 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;

4 листопада – 130 років з дня народження Олександра Неприцького-Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;

7 листопада – 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;

8 листопада – 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;

14 листопада – 140 років з дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;

20 листопада – 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;

3 грудня – 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;

13 грудня – 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору;

17 грудня – 140 років з дня народження Данила Щербаківського (1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;

24 грудня – 80 років з для народження Вячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого – третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України.

ІІІ. Днів пам'яті:

80 років з дня початку «Великого терору» в Україні (05.08.1937);

75 років з часу початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів) (січень 1942, день пам’яті – 18.01.2017);

70 років з часу проведення польською владою акції «Вісла» – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, день пам’яті – 28.04.2017);

70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції «Захід» – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947).

       2017 рік оголошено роком Української революції 1917-1921рр

     

2017 рік оголошено роком Української революції 1917-1921рр.(згідно з Указом Президента України від 22 січня 2016р. № 17/ 2016)

               ДЛЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

  Гетьманування  Дорошенка                                       (1665-1676)

П. Дорошенко поставив собі за мету об’єднати всі українські землі під своєю владою та звільнити їх від Польщі та Росії. У внутрішній політиці П. Дорошенко посилив роль Генеральної ради (зборів усіх козаків) у вирішенні державних питань; обмежив владу козацької старшини; створив корпус найманців – сердюків (піхотинців), підлеглих тільки йому особисто.

У зовнішній політиці звернувся по допомогу до Туреччини в питанні об’єднання України і звільнення її з-під влади Польщі та Росії.

У 1667 р. козацькі війська П. Дорошенко розгромили польське військо, й Правобережжя отримало автономію.

 

                   ВЕЛИКИЙ КОБЗАР

      ВІТАЮ ВСІХ  ЗІ СВЯТОМ ВЕСНИ

               ДЛЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

ВЕЛИКА РУЇНА

Під назвою “РУЇНА” (1657 (1663) – (1676) 1687 рр.)  в історію увійшов трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті Богдана Хмельницького (1657 р.) і характеризувався боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, що переросла в справжню громадянську війну з втручанням у внутрішні справи України іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).

Причини Руїни

• Загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики
• Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами
• Соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків  коритися шляхті та козацькій еліті).
• Несприятливе міжнародне становище. Іноземна інтервенція в  Гетьманщину з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства

Під час «Руїни» відбувалася боротьба за владу між:

• Козацькою старшиною Війська Запорозького. (І. Богун)
• Шляхтою. (І. Виговський)
• Нижчими прошарками суспільства (міщани, селяни, прості козаки). (І.Брюховецький)

               Дорогі дев'ятикласники!                Перегляньте відеоролики про Олександра                   Барвінського та Олександра Кониського!

https://vk.com/video-23282997_164204642


https://youtu.be/l4NeauMua14

         ОЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ

Цікаві факти про його особу:

1. У Олександра Великого були очі різного кольору. А саме карого і блакитного. Це рідкісне явище називається - гетерохромія і зустрічається тільки у 1 % населення Землі.

2.У Олександра було високе обличчя і різкий голос.

3.Неймовірно, але Олександр Македонський був епілептиком, так само як і Юлій Цезарь. До того ж Олександр і Юлій народилися в липні.

4.Олександр, як і його батько - Філіп, страждав скалеотичним розладом шийних хребців.

5.Шия в Олександра була викривлена так, що здавалося, ніби він увесь час дивиться вгору під кутом.

6.Олександр Македонський був невисокого зросту за македонськими стандартами, але при цьому у нього була коренаста тілобудова.

7.У нього погано росла борода, що відрізняло його від іншої македонської знаті.

8.Історики всього світу визнають Олександра Великого, як найбільшого генерала і завойовника за всю історію людства.

9.Олександр не програв жодної військової компанії.

10.Тактичні схеми Олександра викладають у військових академіях і ВНЗ всього світу і сьогодні.

11.Олександр відрізнявся особливою вдачею та імпульсивним характером.

12.Македонський проявляв великий потяг до знань і філософії, дуже любив читати.

13.Завдяки своїй харизматичності і силі духу, Олександр зміг стати Великим вождем для людей.

14.Олександр вчився у великого грецький філософа Арістотеля.

15.Багато хто з учнів, які вчилися з Олександром, стали його друзями і генералами, їх часто називали "Компаньйони".

16.Коня запропонував македонському царю Філіпу II торговець з Фессалії Філонік за 13 талантів, що було величезною сумою в ті часи. Ніхто не міг приборкати норовливу тварину. Олександр схопився на спину коня і поскакав.

17.У батька Олександра було сім дружин, тоді як у самого Олександра були тільки три дружини: Роксана, Парисатіда і Статіра.

18.Сучасні історики говорять, що Роксана була однією з найкрасивіших жінок в Азії. Олександр узяв її в дружини по любові.

19. У Олександра Македонського були два сини: Олександр VI Македонський (від Роксани) і Геракл Македонський (від Барсіни). Обидва його сини були вбиті не повнолітніми.

20.Коня Олександра Македонського звали "Буцефал", що означало "голова бика" або "бикоголовий". Це був вірний супутник Олександра протягом всього шляху в Індію.

21.Олександр назвав більше 70 міст на честь себе і одне на честь свого коня.

22.Від Олександра завжди відмінно пахло.

23.Після перемоги над персами Олександр став одягатися як вони.

24.Причина смерті Олександра залишається однією з найбільших таємниць стародавнього світу.

25.Тіло Олександра зберігали в чані з медом.

                ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ