ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Виховання в учнів відчуття внутрішньої свободи та поваги до держави, любові до Батьківщини, національної свідомості, гідності,усвідомлення приналежності до рідної землі, українського народу,гармонійне виявлення патріотичних почуттів – це обов’язок педагогів та учнів опорного закладу «Рудківська СЗШ І-ІІІ ст. ім. В. Жеребного» перед пам'яттю Небесної Сотні.      20 лютого школа вшановувала Героїв України, Героїв Небесної Сотні - Володимира Жеребного та Володимира Топія.     Не одне молоде покоління буде рівнятися на нашого довічного учня, захисника «Львівської брами» Володимира Жеребного. Юнак любив рідну землю, її історію та мову, любив життя і понад усе цінував правду й людську свободу. Усі, хто був знайомий з Володею, згадують про нього, як про світлу, добру й розумну молоду людину, у якої могло бути щасливе майбутнє. Володя вважав, що відстояти майбутнє України - його обов'язок. Цей вірш невідомого автора є одним з останніх дописів Володимира Жеребного на сторінці у соцмережі 8 січня 2014 року: Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," Є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я! І купка є "міжгірських" людожерів, То не вони... А ми - одна Сім'я!                     Володимир Топій, голова родини, людина з великим життєвим досвідом, незважаючи на поважний вік, ні на хвилину не сумнівався в тому, чи потрібно йому їхати у Київ. А навпаки, неабияк журився тим, що люди безтурботно сидять удома і не їдуть до столиці, де вирішується доля України, йде боротьба за гідне майбутнє нації. Сам жив Майданом і відчував себе дуже потрібним там, де творилася новітня історія Української держави.    Під час Революції гідності В.Топій був комірником у Будинку профспілок: приймав, видавав та охороняв ті пожертви, які на потреби Майдану передавали небайдужі українці з усіх куточків держави.Підтримувати рух народного спротиву наш краянин вирушив 24 грудня. З 18-го на 19 лютого рятував від вогню Дім профспілок. Віддав своє життя, рятуючи життя інших. Цікаві матеріали про Героїв, світлини з Майдану, із сімейного архіву, знаходяться у шкільному музеї Новітніх героїв. Вони - неоціненні, ніби наділені магнетизмом: захоплюють, притягують, руйнують межі між землею і небом, допомагають сьогодні нашим бійцям вірити у перемогу, адже вони йшли за кращу долю України без зброї, боролися і старі, і молоді за воскреслу Україну для нас. Герої Небесної Сотні - це приклад краси вічного життя. Їх просто не можна не любити. Вони пробуджують відчуття особистої відповідальності і любов до рідної землі. І це просто дивовижно. Ми ніколи, мабуть, і не дізнаємося, скільки ще людей віднайдуть себе через їхні світлі очі і відважні вчинки.      Небесній сотні - вічная хвала!