НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО
         ДЛЯ ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКІВ
                                ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З ЄС,НАТО,США ТА РОСІЄЮ

ЄДИНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР (ЄЕП) – проект ств. спільного – для Білорусі, Казахстану, РФ та України – ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Основні цілі цього проекту були задекларовані в Угоді від 19 верес. 2003, яку підписали в Астані (Казахстан) Президент Казахстану Н.Назарбаєв, Президент Республіки Білорусь О.Лукашенко, Президент РФ В.Путін та Президент України Л.Кучма. У берез. 2004 Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради України проект закону про ратифікацію угоди про створення ЄЕП. У політ. колах розгорілася дискусія про можливість участі України в ЄЕП.Прихильники ЄЕП доводили, що відмова України від реалізації концепції ЄЕП за рос. сценарієм, який передбачав створення євразійського інтеграційного утворення, може загальмувати поступальний розвиток економіки України внаслідок втрати нею конкурентних позицій на рос. ринку.Противники ЄЕП твердили, що вступ України в ЄЕП загальмує поступ структурних змін в укр. економіці, що історичний досвід співпраці з Російською Федерацією свідчить про те, що рано чи пізно "євразійський" спільний екон. простір має перетворитися у міждержавну конфедерацію, що участь України в ЄЕП не дасть їй змоги інтегруватися до Європи (див. Європейська інтеграція).28 квіт. 2004 парламенти Білорусі, РФ, Казахстану та України синхронно ратифікували угоду про створення ЄЕП.Упродовж 2005 тривала експертна робота з розробки гол. угод, які мали забезпечити функціонування ЄЕП. Україна взяла участь у обговоренні 29 першочергових документів із початкових 60 угод. Умовою створення зони вільної торгівлі було запропоновано визнати формування єдиного наднац. координуючого органу, рішення якого є обов'язковими для виконання країнами-членами ЄЕП. Це призвело до того, що переговори зайшли в глухий кут.Нац.-демократ. частина укр. еліти вважає, що участь України в "євразійських" екон. проектах має обмежуватися тільки створенням зони вільної торгівлі. В квіт. 2006 РФ, Білорусь та Казах-стан прийняли рішення присту-пити до договірно-правового оформлення ЄЕП без участі України. Водночас Україна ви-словила готовність максимально можливо лібералізувати умови торгівлі з країнами-учасницями ЄЕП на засадах норм і правил Світової організації торгівлі – без створення регіональних над-нац. структур. Загалом стратегія співпраці України з країнами ЄЕП не повинна була супере-чити правовим засадам поетап-ного формування зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.