НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО
               ДЛЯ ДЕВ'ЯТИКЛАСНИКІВ
                              ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
    РОЗВИТОК ОСВІТИ І НАУКИ В СЕРЕДИНІ 19 -НА                                  ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТТЯ.

Завдання та питання до відео:
 1. Уважно перегляньте відео. 
2. Якою була головна мета діяльності С. Русової? 
3. Аналіз цитат (с. 250 підручника «Із педагогічної скарбниці Софії Русової») 
4. Дайте оцінку її діяльності.
 5. Як ви вважаєте, чи є щось спільне між педагогічною концепцією Русової та концепцією сучасної освіти в Україні?

Завдання та питання до відео: 
1. Уважно перегляньте відео.
 2. Охарактеризуйте діяльність громадської діячки. 
3. Якою була головна мета діяльності Христини Алчевської? 
4. Дайте оцінку її діяльності. 
5. Яку роль у розвитку народної освіти відіграв чоловік Христини – Олексій Алчевський?

Опрацюйте документи

Документ № 1

«У другій половині ХІХ ст. відбулося територіальне роз’єднання українських земель, завершилося формування української нації, ускладнилася соціальна структура та політизувалося суспільне життя. Всі ці явища та процеси залишили помітний відбиток на розвиткові культурної сфери. Зокрема, буржуазні реформи розширили межі культурно-просвітницької діяльності, створили нові умови для позитивних зрушень у культурі. Поява альтернативних центрів влади (земств), гласність, правовий захист прав людини, перетворення університетів на осередки вольнодумства суттєво змінили атмосферу в суспільстві, створили передумови для переходу до цивілізованіших форм співжиття. Традиційний монолог офіційної влади дедалі більше поступався місцем діалогу влади з суспільством. Позитивним зрушенням у культурній сфері сприяли і модернізація економіки та завершення промислового перевороту, які зміцнили матеріальну базу культури, стимулювали розвиток освіти та науки. Домінуюча в перші пореформені роки ідеологія народництва не тільки кликала до здійснення революції, вона орієнтувала увагу інтеліґенції на селянство, у середовищі якого збереглися в незайманому вигляді християнська мораль та національна культура. Ця орієнтація зумовила вивчення проблем етнографії, фольклору, мови, а також стимулювала бажання в значної частини української різночинної інтеліґенції активно сприяти народній освіті, підвищувати культурний рівень селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 273–274)

Завдання

Визначте чинники, які позитивно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст.

Документ № 2

«Водночас у пореформений період існували чинники, які заважали розквіту української культури, помітно деформували процес її розвитку. Відсутність в українців власної національної держави, асиміляторська політика Російської імперії призвели до трагічних наслідків — еміграції значної частини інтеліґенції за кордон; залучення елітної частини українських інтелектуалів (М. Гоголь, В. Короленко, К. Ушинський, І. Грабар та ін.) у розбудову російської культури. Контрреформи 80–90-х років суттєво звузили поле культурницької діяльності, посилили консервативні настрої в суспільстві, на деякий час блокували активність національної інтеліґенції. Безумовно, не сприяв поступальному розвиткові української культури і низький відсоток українців у містах, які дедалі більше перетворювалися на інтелектуальні центри й осередки активного політичного та культурного життя». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 274)

Завдання

Визначте чинники, які негативно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст.

Складання узагальнюючої таблиці

Після опрацювання документів учні роблять висновок про особливості розвитку української культури і складають узагальнюючу таблицю.

Чинники, що позитивно впливали на розвиток культури

Чинники, що негативно впливали на розвиток культури

Реформи 60–70-х років (скасування кріпацтва, реформа освіти, земська, судова, міська реформи), які розширили межі культурно-просвітницької діяльності та створили нові умови для позитивних зрушень у розвитку культури. Модернізація економіки, розвиток фабрично-заводського виробництва, завершення промислового перевороту, розвиток ринкових відносин стимулювали розвиток культури, особливо освіти та науки. Активна культурно-просвітницька діяльність діячів суспільно-політичного та національно-визвольного рухів

Відсутність власної державності, антиукраїнська політика російського та австрійського урядів (русифікація, полонізація, мадяризація, понімечення українського населення). Численні заборони урядів обох імперій (Валуєвський циркуляр, Емський указ, контрреформи 80–90-х років тощо). Переслідування з боку влади передових діячів української культури, еміграція за кордон частини української інтеліґенції

2. «Стан середньої і вищої освіти».

Стан освіти в Україні в другій половині ХІХ ст.
Освіта	Наддніпрянська Україна	Західноукраїнські землі
Початкова	Недільні школи для дорослих; початкові народні училища; церковнопарафіяльні школи	Початкові школи, які виходять з-під опіки церкви до світських органів влади
Середня	Класичні та реальні гімназії; інститути шляхетних дівчат, приватні пансіони. Ремісничі, нижчі промислові, комерційні, технічні, сільськогосподарські училища, учительські семінарії	Гімназії: в Галичині: 6 українських і 29 польських; на Буковині: 2 німецько- угорські; у Закарпатті: 3 німецько- угорські
Вища	Харківський, Київський і Новоросійський університети. Ніжинський історико-філологічний інститут, Харківський ветеринарний інститут, Південноросійський технологічний інститут у Харкові, Київський політехнічний інститут, Вище гірниче училище в Катеринославі	Львівський та Чернівецький університети; Технічна академія у Львові, Львівська академія ветеринарної медицини

Завдання

1. Які зміни в розвитку освіти в Україні відбулися в другій половині ХІХ ст., порівняно з першою половиною ХІХ ст.?

2. Порівняйте стан освіти на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій.

3. Покажіть на карті міста, де в другій половині ХІХ ст. діяли вищі навчальні заклади.

. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал §33