ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня — День пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні вся планета сумує за загиблими та Вшановує живих, згадуючи про жертви Голокосту. Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Це нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв у всіх європейських державах.

Вперше в усьому світі Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили у 2006 році. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році, хоч і була однією з шести країн-ініціаторів ухвалення документа ООН . Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

     У резолюції ООН, зокрема, зазначено: «Холокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв та незліченної кількості представників інших національностей, завжди буде всім людям застереженням про небезпеки, що приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередження…».

     Під час Другої світової війни у ​​концтаборах, гетто, на окупованих територіях Європи нацисти вбили 6 мільйонів євреїв. В окупованій Україні у 1941-1944 роках було вбито 1,5 мільйона наших співгромадян-євреїв.

    На Харківщині місцем пам'яті жертв Голокосту є Меморіальний комплекс «Дробицький яр». На цій території, за різними оцінками, 80 років тому знищено близько 20 тисяч харківських євреїв.

     27 січня весь світ згадує мільйони жертв тоталітарного нацистського режиму для того, щоб сказати: Ніколи знову. Щоб нагадати – людське життя є найвищою цінністю, і будь-який режим, заснований на ненависті та нетерпимості, приречений на крах. Окрім збереження пам'яті про невинно закатованих, згадана резолюція ООН покликана нагадувати про необхідність виховання толерантності, терпимості та поваги до прав людини, щоб убезпечити майбутні покоління від повторення ганебних помилок та страшних злочинів минулого.

                   ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ  ЗАХИСНИКІВ  ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ - КІБОРГІВ

    Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт, повідомляє Укрінформ.

     За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

    Як відомо, оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

    На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. В ці дні, в результаті підриву терміналу, загинуло 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.

    У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

    НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ

Завершується 2021 рік -це час спогадів та підсумків досягнень.Маємо надію, що всі добрі справи, які вдалося здійснити в 2021 році, стануть фундаментом для нових звершень у наступному 2022 році.

Бажаємо всім зустріти Новий рік з усмішкою та оптимізмом, адже лише від нас залежить, у яких умовах будемо жити в нашій країні. Бажаємо вам та вашим близьким міцного здоров’я і благополуччя, а народу України — миру, злагоди та процвітання! Нехай Новий рік закріпить віру в майбутнє та подарує здійснення бажань, а успіх супроводжує завжди та в усьому. Бажаємо усім міцного здоров’я і невичерпної енергії, життєвих сил і наснаги, терпіння й оптимізму.

Нехай Новий рік увійде до ваших сімей добрим і радісним, принесе злагоду й достаток, стане багатшим і щедрішим на здобутки, а всі найзаповітніші мрії здійсняться!

Щиро бажаємо, щоб свято Різдва Христового завітало до вас колядками та щедрівками, зігріло душевним теплом, добротою і любов’ю вашої родини, принесло всім нові надії, нові мрії та нові звершення!

З Новим 2022 Роком! З Різдвом Христовим!

                         ГОЛОДОМОР

        ЩО ДОПОМОГЛО НАМ ВИЖИТИ?

27листопада ми відзначаємо День пам’яті жертв Голодомору. В Україні та в усьому світі у цей день люди традиційно запалять свічки у вікнах — на знак пам’яті та пошани до мільйонів українців, які загинули внаслідок геноциду.

ОБГОВОРИМО

1. Які події зображені у відео?
2. Чому становище дітей у часи Голодомору 1932–1933 рр. було тяжчим за становище дорослих?
3. Як люди рятувалися від голоду?
4. Чому селяни погоджувалися обмінювати найцінніші речі на невелику кількість харчів? Що є для вас найбільшою цінністю? Чому?
5. На який відчайдушний вчинок зважилася головна героїня зображеної у фільмі історії? Чому чинити так було дуже небезпечним?
6. Поміркуйте, які якості допомагали людям вижити у страшні часи Голодомору?
7. Голодомор 1932–1933 рр. — це цілеспрямована політика комуністичного керівництва Радянського Союзу, метою якої було знищення українського селянства, що чинило спротив діям влади щодо вилучення сільськогосподарської продукції. Чому жінка, як розповідає свою історію, не говорить про дії радянського уряду?
8. Чому сьогодні важливо пам’ятати про Голодомор і поширювати інформацію про трагедію?

Рефлексія: Чому ми повинні пам’ятати про Голодомор 1932–1933 років?

          ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГІДНОСТІ

У рамках відзначення Всесвітнього Дня Гідності у 8-А класі проведена година спілкування «Україна-територія Гідності і Свободи».

День Гідності (Global Dignity Day) – це проект, мета якого спонукати молодих людей, учнів і студентів, керуватися почуттям власної гідності у своїх щоденних діях. Проект було ініційовано у 2006 році принцом Норвегії Хоконом, професором Пеккою Хіманеном і Джоном Хоупом Брейтоном (члени YGL Всесвітнього економічного форуму).

Зупинки 4, 6 та 9 Путівника «Всесвітній День Гідності в Україні» допомогли нам з’ясувати, що таке гідність, як її розуміють люди в інших країнах та яку гідність має кожен з нас.

Розмова пройшла в жвавій атмосфері, байдужих не було. Учні активно визначали принципи гідності із власного досвіду і наводили історії, в яких допомога людям зміцнювала відчуття власної гідності .

Дуже добре, що Гідність у нас уже в дії !!!

           З ДНЕМ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

Україна - територія гідності і свободи. Вона довела це подіями, які розгорталися на Майдані в 2004 і 2013 роках. Це було важке випробування для нашої країни, але українці довели свою любов до країни, честь і мужність. Україна потрібно пишатися і просто неможливо не любити! Єдність і свобода роблять нас гідними дітьми нашої країни. Давайте зберігати і оберігати цей скарб! А наша сильна і демократична Україна буде берегти і захищати нас. З Днем гідності та свободи!

Практичне заняття.

                    НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                 ДЛЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

                                 ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

                            Практичне заняття.

          Уявна подорож до пам’яток епохи           Відродження в Італії, Франції, Німеччині,                                інших країнах

1. Особливості мистецтва Відродження

 Європейська культура цієї доби поділялася на дві великі епохи — Відродження та бароко. Колискою мистецтва епохи Відродження, або Ренесансу, вважається Італія. Саме італійські майстри знову відкрили мистецтво Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, звідки й походить сама назва епохи. Нове мистецтво виникло на основі гуманізму. Гуманісти проголошували найвищою вартістю людину, вважали, що вона має незаперечне право на вільний розвиток і реалізацію своїх можливостей. Видатним майстрам Ренесансу була притаманна різнобічність їхніх обдаровань: вони поєднували заняття живописом, архітектурою, скульптурою, літературою, філософією з вивченням точних наук. Творчість майстрів епохи Відродження заклала основи європейської культури нового часу.