ДЕНЬ МУЗЕЇВ
Історія- скарбниця наших діянь,свідок минулого,приклад і повчання для сьогодення,застереження для майбутнього.
середа, 18 травня 2022 р.
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Сьогодні День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
четвер, 17 березня 2022 р.
НАВЧАЄМОСЬ ДИСТАНЦІЙНО ДЛЯ ГУРТКІВЦІВ "ЮНІ ЕКСКУРСОВОДИ"
МАЙСТЕРНІСТЬ ЕКСКУРСОВОДА
Професійна майстерність екскурсовода – це особливий вид мистецтва, який побудовано на:субота, 26 лютого 2022 р.
Вторгнення Росії в Україну: як реагують світові лідери
Напад Росії на Україну розпочався вранці 24 лютого майже одразу після того, як Путін офіційно оголосив про проведення спецоперації на Донбасі. Президент Володимир Зеленський проводить численні розмови зі світовими лідерами. Західні партнери запевняють Україну у своїй підтримці та готові направляти допомогу. Як глави різних країн реагують на наступ військ Російської Федерації – у матеріалі «Слово і діло».
У Міністерстві закордонних справ повідомили, що станом на 15:45 на підтримку України виступили 48 держав та 5 міжнародних організацій.
Зокрема, це країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, Корея та інші.
Реакція США на вторгнення РФ
У своєму ранковому відеозверненні президент Володимир Зеленський повідомив, що провів розмову з Джо Байденом та додав, що США вже почали гуртувати міжнародну підтримку.
Згодом президент США опублікував заяву у зв’язку з початком Росією повномасштабної агресії проти України.
«Президент Путін вибрав навмисну війну, яка принесе катастрофічні людські жертви і страждання. Тільки Росія несе відповідальність за смерть і руйнування, які принесе цей напад. США, їхні союзники і партнери дадуть відповідь єдиним і рішучим чином. Світ закличе Росію до відповіді», – сказав Байден.
Згодом президент США скликав Раду національної безпеки для обговорення поточної ситуації в Україні.
Реакція Великої Британії на агресію Росії
Згодом на вторгнення Росії відреагував прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
Він заявив, що «обурений жахливими подіями в Україні» і вже обговорив з президентом України Володимиром Зеленським наступні кроки.
Пізніше прем'єр повідомив, що скликав термінову зустріч всіх лідерів НАТО. Також Джонсон заявив, що Лондон та його союзники введуть масштабний пакет економічних щодо Росії за військову операцію на Донбасі.
Британський прем'єр закликав до колективної відмови від російської нафти та газу, які «надто довго давали Путіну важіль тиску на західну політику».
Реакція Німеччини на вторгнення Росії
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що західні санкції забезпечать «гірку ціну» для Росії за напад на Україну і дадуть зрозуміти, що президент Росії Володимир Путін зробив «серйозну помилку».
«Путін несе страждання і руйнування своїм безпосереднім сусідам, він порушує суверенітет і кордони України… Він ставить під загрозу життя незліченної кількості невинних людей в Україні – братського народу Росії. Зрештою, він ставить під загрозу мирний порядок на нашому континенті. Усьому цьому немає виправдання. Це війна Путіна», – сказав Шольц.
Також він назвав день початку військової агресії Москви проти Києва «жахливим днем для України та похмурим днем для Європи».
Реакція Італії на вторгнення РФ
Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо засудив широкомасштабну агресію РФ проти України та пообіцяв Україні спільну з союзниками підтримку.
«Військова операція РФ – серйозна і невиправдана, неспровокована агресія проти України, яку Італія суворо засуджує. Це порушення міжнародного права. Італія підтримує народ України, разом з ЄС і партнерами у НАТО», – заявив Луїджі Ді Майо.
Реакція Франції на агресію Росії
Президент Франції Еммануель Макрон у розмові з Володимиром Зеленським пообіцяв надання економічної, фінансової підтримки, а також оборонного обладнання.
Ця розмова відбулася незадовго до того, як Росія напала на Україну. Згодом Макрон звернувся до французького народу – після засідання Ради з питань оборони та національної безпеки.
«У цій ситуації Франція стоїть поряд з Україною. Їхня свобода – це наша свобода. На цей акт війни ми відповімо без слабкості, з холоднокровністю, рішучістю та єдністю», – заявив Макрон та попередив Путіна, що санкції, які будуть введені щодо його країни, будуть дорівнювати агресії, у якій він винен.
Реакція Польщі на вторгнення РФ
Польський уряд закликав НАТО зміцнити свої сили на східному фланзі після того, як російські війська завдали ракетних ударів по українських містах.
Голова МВС Польщі Маріуш Камінський заявив, що країна готується приймати хвилю біженців з України.
«Одним із проявів того, що відбувається в Україні, цієї збройної боротьби – ми повинні ставитися до цього дуже серйозно – буде хвиля біженців, яка піде до нашої країни. Люди, які будуть рятуватися від бомб, які вже вибухають по всій Україні. Люди, які втечуть, захищаючи своє життя, здоров’я та гідність», – зазначив глава МВС.
Реакція балтійських країн на вторгнення РФ
Держави-члени НАТО Польща, Естонія, Латвія та Литва ініціювали консультації щодо четвертої статті Альянсу через загрозу безпеці союзників.
«Широкомасштабна агресія Росії є загрозою для всього світу і для всіх країн НАТО. Необхідно ініціювати консультації НАТО щодо зміцнення безпеки союзників для реалізації додаткових заходів щодо забезпечення оборони союзників з НАТО», – сказала прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що підписує декрет про запровадження надзвичайного стану в країні через ситуацію в Україні.
Лідер Литви також засудив напад Росії на Україну та закликав Захід до рішучих дій.
«Рішуче засуджую військову атаку Росії проти України. Це ставить під загрозу мільйони невинних людей та підриває фундамент міжнародного порядку. Настав час Заходу відреагувати належним чином», – заявив Науседа.
Реакція Європейського Союзу та НАТО на вторгнення РФ
Керівники Європейської ради та Єврокомісії Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн уранці в четвер оприлюднили спільну заяву на підтримку України.
«Ми жорстко засуджуємо необґрунтований напад Росії на Україну. У ці темні часи наші думки з Україною, із невинними жінками, чоловіками та дітьми, що стикнулися з цим неспровокованим нападом і нині бояться за свої життя», – йдеться у заяві лідерів ЄС.
Також у ЄС анонсували нові санкції проти Росії. Новий пакет обмежень завдасть удару по стратегічних секторах російської економіки, заблокувавши їм доступ до ключових технологій і ринків.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про зустріч для обговорення російської агресії проти України. Термінове засідання НАТО має відбутися у п'ятницю, 25 лютого. Водночас Україну на цю зустріч не запросили.
Окрім цього, члени Європейської ради рішуче засудили військову агресію Росії проти України та заявили про готовність надати економічну та гуманітарну допомогу.
«Ми закликаємо Росію та підтримувані Росією збройні формування поважати міжнародне гуманітарне право. ЄС твердо стоїть поряд з Україною та її народом, який постав перед цією війною. ЄС надасть подальшу політичну, фінансову та гуманітарну підтримку. Ми координуємо нашу відповідь з нашими сусідами та міжнародними партнерами, включаючи НАТО та G7, лідери яких зустрінуться невдовзі», – йдеться у заяві.
Нагадаємо, раніше військовий експерт розповів, як саме і чому західні партнери реагують на напад Росії.
четвер, 17 лютого 2022 р.
ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ В МУЗЕЇ НОВІТНІХ ГЕРОЇВ
четвер, 27 січня 2022 р.
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ
У резолюції ООН, зокрема, зазначено: «Холокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв та незліченної кількості представників інших національностей, завжди буде всім людям застереженням про небезпеки, що приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередження…».
Під час Другої світової війни у концтаборах, гетто, на окупованих територіях Європи нацисти вбили 6 мільйонів євреїв. В окупованій Україні у 1941-1944 роках було вбито 1,5 мільйона наших співгромадян-євреїв.
На Харківщині місцем пам'яті жертв Голокосту є Меморіальний комплекс «Дробицький яр». На цій території, за різними оцінками, 80 років тому знищено близько 20 тисяч харківських євреїв.
27 січня весь світ згадує мільйони жертв тоталітарного нацистського режиму для того, щоб сказати: Ніколи знову. Щоб нагадати – людське життя є найвищою цінністю, і будь-який режим, заснований на ненависті та нетерпимості, приречений на крах. Окрім збереження пам'яті про невинно закатованих, згадана резолюція ООН покликана нагадувати про необхідність виховання толерантності, терпимості та поваги до прав людини, щоб убезпечити майбутні покоління від повторення ганебних помилок та страшних злочинів минулого.
неділя, 16 січня 2022 р.
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ - КІБОРГІВ
Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт, повідомляє Укрінформ.
За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.
Як відомо, оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.
Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.
На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. В ці дні, в результаті підриву терміналу, загинуло 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.
У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

