ПАМ'ЯТКА УЧНЯМ

                           ДЛЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

                                ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

       УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ГЕТЬМАНА         ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

Здобувши владу, гетьман Павло Скоропадський скористався нетривалим мирним періодом для зміцнення основ української державності. В період Гетьманату була розбудована дієва регіональна адміністрація. Вона контролювала найбільшу за весь час Української революції  територію, а також вела перемовини про входження до складу Української Держави Криму та Кубані. Українська Держава була визнана 30 країнами.

7,5 місяця існування Гетьманату були плідним етапом державного будівництва. За цей час Рада Міністрів ухвалила близько 400 законів. З обігу вивели російські гроші, натомість посилилися позиції національної валюти, налагоджено роботу Українського державного банку. Утричі збільшилась кількість кооперативних товариств: із 4,9 тис. до 15 тис. Зросла балансова сума капіталів кредитних спілок, а союз «Централ» навіть викупив у Німеччині фабрику сільськогосподарських машин. Порівняно з першим революційним роком, майже вдвічі зріс видобуток вугілля. За Гетьманату відбулися дві митні війни – з Румунією та Кримом. У результаті останньої півострів на правах автономії увійшов до складу України. У планах гетьмана було спорудження шлюзо-канальної артеріальної системи від Балтійського до Чорного морів, будівництво гідроелектростанцій на Дністрі, Бузі та Дніпрі.

Одним із перших вагомих кроків нової влади стало відновлення права приватної власності «як фундаменту культури й цивілізації» та вільний продаж землі. В Україні відновлювався козацький соціальний стан – як опора державності.

Вагомих результатів досягли в освіті та культурі. Створені Державний український архів, Українська національна бібліотека, Українська академії наук, Українські державні університети в Києві та Кам'янці-Подільському.

Утім поразка у Першій світовій війні, аграрна реформа, яка не розуміло селянство, «каральні експедиції» німецько-австрійських союзників і діяльність антигетьманської опозиції стали головними причинами падіння Гетьманату Павла Скоропадського наприкінці 1918 року.

 

Ключові події

29 квітня 1918 року – проголошення Української Держави (Гетьманату Павла Скоропадського);

29 квітня 1918 року – створення Українського військово- морського флоту;

30 травня 1918 року – ухвалення Закону про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі, фактично запровадження української державної служби;

4-17 вересня 1918 року –  візит до Німеччини гетьмана Павла Скоропадського;

6 жовтня 1918 року – відкриття у Києві Державного українського університету;

22 жовтня 1918 року – відкриття Кам’янець-Подільського  державного українського університету;

листопад 1918 року – заснування Національної бібліотеки Української Держави (нині – Національна бібліотека імені В. Вернадського НАН України);

14 листопада 1918 року – заснування Української академії наук;

16 листопада 1918 року – поразка гетьманських військ  у бою з повстанськими силами Директорії поблизу Мотовилівки;

14 грудня 1918 року – зречення гетьмана Павла Скоропадського.

                                 ДЛЯ СЕМИКЛАСНИКІВ

                                    ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

                   ЯРОСЛАВ МУДРИЙ 

50 цікавих фактів про Ярослава Мудрого

1. Часом народ нагороджує правителів прізвиськами.

Саме так великий князь Ярослав Мудрий і отримав ім’я, під яким увійшов в історію.

2. Руський князь Ярослав Мудрий неспроста заробив таке гладеньке прізвисько. Ярослав був князем новгородським, і київським.

3. Будучи людиною далекоглядною і надзвичайно розумним, він все життя цілеспрямовано проводив дуже ефективну і зважену політику.

4. Його політика відрізнялася далекоглядністю і виваженістю рішень, і він суттєво зміцнив позиції русичів. Саме в епоху його правління був покладений кінець регулярних набігів печенігів.

5. З дитинства який виховувався, щоб одного разу очолити народ, він виправдав всі покладені на нього надії і увійшов в історію, як один з найвидатніших правителів Стародавньої Русі.

6. Ярослав відомий тим, що при ньому Київська Русь міцно увійшла в коло наймогутніших держав світу, це підтверджувалося династичними зв’язками з найважливішими державами Європи.

7. Ярослав Мудрий народився незадовго до початку другого тисячоліття — в 980 році. Він був другим сином князя Володимира, його матір’ю була полоцька княжна Рогнеда.

8. Родоначальником династії, до якої він належав, був знаменитий статі легендарний Рюрик.

9. Ярослав не вважався основним спадкоємцем Володимира, оскільки він був найстаршим (він був другий, це також важливо), а також кульгав.

10. Шлях Ярослава Мудрого до влади був важкий, і супроводжувався тривалою боротьбою з братами. Після смерті батька Ярослав Мудрий протягом 4 років воював з братами за великокняжий київський престол, здобувши у підсумку перемогу.

                              ДЛЯ СЕМИКЛАСНИКІВ

                          ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

                   ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

               ДЛЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

                      ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УНР

          КАБІНЕТ ІСТОРІЇ- НАША ГОРДІСТЬ

Інструкція

для учнів під час роботи в кабінеті історії

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з безпеки праці під час роботи в кабінеті історії загальноосвітнього навчального закладу (далі – інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процессу під час проведення занять у кабінеті історії у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності.

1.2. Інструкція є основою для розробки інструкції з безпеки під час проведення занять у шкільному кабінеті історії. Інструкція розробляється завідувачем кабінету історії та затверджується адміністрацією школи. Вимоги зазначеної інструкції є обов’язковими для виконання всіма, хто працює у кабінеті історії.

1.3. Відповідно до “Правил техніки безпеки” під час проведення навчально-виховного процесу в кабінеті історії загальноосвітнього навчального закладу учні, лаборанти проходять інструктаж з техніки безпеки праці та навчання, з правил надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях у кабінеті історії, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.         

2. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

2.1. Заходити до кабінету лише з дозволу вчителя, а на позакласні заходи під керівництвом класного керівника.

2.2. Зайняти своє робоче місце відповідно до схеми розміщення учнів класу.

2.3. Не заносити до кабінету предмети, які можуть загрожувати життю і здоров’ю учнів, колючі і ріжучі предмети, сірники, газові пістолети, балончики, зброю різного типу.

2.4. Звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.

2.5. Перевірте наявність і надійність обладнання, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання.

2.6. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

2.7. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена вчителем.

 

   Історія в таблицях та схемах

Історія України (7 - 9 клас);

Історія України (10 - 11 клас);

Всесвітня історія (6 - 7 клас);

Всесвітня історія (8 - 9 клас);

Всесвітня історія (10 - 11 клас).