НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                   ДЛЯ СЕМИКЛАСНИКІВ

                                  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

       КОЧОВІ НАРОДИ СТЕПІВ УКРАЇНИ

Згадайте, хто були східними та південними сусідами слов’ян.

Як ви розумієте значення понять «печеніги», «половці»?

Чи пам’ятаєте ви, що Тмутороканське князівство називають ще «заморським володінням», й утворили його князі Ігор та Святослав?

1. Хозари.

Степ із давніх часів був прихистком для кочовиків. Їхні племена формувалися головно в монгольських, середньоазійських просторах . Однак недостатня кількість пасовищ при розростанні стад та бажання поживитися за рахунок інших народів спонукали кочовиків вести грабіжницькі війни із сусідами й вирушати у далекі походи для захоплення нових земель. Вершники стали загрозою для всіх оточуючих їх племен і держав. Час від часу вони з’являлися в Північному Причорномор’ї.

Східними сусідами східнослов’янських племен тривалий час були хозари. В VII столітті вони утворили одну з перших держав кочовиків на території сучасної України — Хозарський каганат. Згодом довкола зимовищ — сезонних поселень кочовиків, де вони мешкали взимку, почали виникати міста, як центри ремесла й торгівлі. Зокрема, із зимовища-фортеці кагана, правителя держави, в гирлі річки Волга виросла столиця Хозарії — місто Ітіль. Великим населеним пунктом був Саркел. На чорноморському узбережжі почали відроджувати зруйновані гунами грецькі міста. В провінціях розвивалося хліборобство і скотарство. Мешканці каганату були втягнуті в міжнародну транзитну торгівлю, позаяк контролювали шляхи, які зі Сходу і Візантії вели на землі балтів, фінів та слов’ян. Серед населення держави поширилися різні вірування: поряд з язичниками мешкали християни, мусульмани та іудеї. У ІХ столітті каган та столична знать прийняли іудаїзм як державну релігію.

Хозарські золоті прикраси, знайдені в 1912 році біля села Мала Перещепина на Полтавщині. Світлина

Хозарський воїн з полоненим. Реконструкція Нормана Фінкельштейна

У ІХ столітті Хозарський каганат поступово слабшав. З-під його впливу вийшли слов’яни. Мусульманське населення держави мігрувало на північ, осідаючи на берегах Волги. В 965 році київський князь Святослав Ігоревич розбив хозарську армію, зруйнував Ітіль і захопив стратегічно важливу фортецю Саркел. До Київської держави відійшло також місто-фортеця Тмуторокань. Остаточно знищили Хозарський каганат хвилі нових кочовиків — печенігів і половців.

• 1. Що спонукало кочові племена нападати на сусідів?
• 2. Як називалась одна з перших держав кочовиків? Що впливало на її розвиток?
• 3. Чому в IX-X століттях Хозарська держава занепала?

Відлуння минулого.

Із праць арабського письменника й географа Ібн Русте про владу в хозарів

«І їхнього (Хозар) володаря вони називають іша, а їхній верховний правитель є хозар каган, і слухаються його хозари, але хіба номінально. Справжня влада належить іші, тому що він займається справами правління і командування військом, займає таку позицію, що йому нема перед ким звітувати, хто би був вищий за нього»

• 1. Чому ішу вважали справжнім правителем у Хозарському каганаті?

2. Печеніги. Половці.

Залишки городища в селі Заріччя, збудоване за часів князя Володимира для оборони від печенігів. Світлина

Печеніги — тюркомовні племена. Літописець оповів, що вперше на кордонах Київської держави вони з’явилися в 915 році. Князь Ігор уклав з печенігами договір. Проте вже в 920 році князь воював із ними, а в 944 році печеніги брали участь у поході Ігоря на Візантію. В 972 році печеніги розбили біля Дніпрових порогів дружину Святослава Ігоровича, котрий загинув у цьому бою. Основою їхнього війська була легка кіннота, зброєю — луки. Про стрімкість пересування степовиків згадували візантійські автори, називаючи кінноту печенігів летючими людьми. Відтак, у відкритому зустрічному бою військо кочовиків зупинити було важко. Тож наприкінці X століття зародилася нова форма захисту — спорудження високих і довгих деревоземляних стін-укріплень, які відділяли руське порубіжжя від Степу. Втім, взаємини з печенігами не зводилися тільки до боротьби. Київська держава була їхнім торговельним партнером, купуючи в печенігів овець і коней. У 1036 році печенізьке військо розгромив Ярослав Мудрий. Після цього одні з них відкочували за Дунай і на Балкани, де згодом змішалася з місцевим людом, а ті, що лишилися на попередніх кочів’ях, через два десятиліття змушені були звернутися за допомогою до Києва, бо в приазовсько-причорноморський степ вступили нові господарі — половці.

Знатний печенізький воїн Х століття. Реконструкція

Половецький знатний воїн. Реконструкція

Кочові тюркські племена кипчаків у Русі називали половцями. Вийшовши в IX столітті з теренів сучасної Киргизії та Казахстану, вони згодом з’явилися у Причорномор’ї. Відступаючих звідси печенігів було прийнято на поселення в прикордоннях Київської та Переяславської земель. Їхня чоловіча частина збройно служила київському князю. За цією захисною лінією зі «своїх» кочовиків пролягло Половецьке Поле. Воно було розподілене між окремими родами, кожен з яких кочував у визначених межах, облаштовуючи тут зимовища. Перший удар половців на Київську державу припав на 60-і роки XI століття: в 1061 році вони вступили в Переяславську землю, перемігши князя Всеволода Ярославича, а в 1068 році, як ви вже знаєте, завдали поразки Ярославичам у битві на річці Альта. До початку XIII століття степовики здійснювали грабіжницькі напади на руські землі.

Половецька баба XI століття. Місто Луганськ. Світлина

Проте з половцями не тільки воювали. До пом’якшення протистояння призвела територіальна близькість, торгові контакти, династичні шлюби між князями й ханами. У битві на річці Калка в 1223 році проти монголів русичі й половці воювали разом. Після нападу монголів на чолі з Батиєм на Русь і Половецький степ, доля цих кочовиків склалася по-різному. Одні із них перейшли до Угорщини й Болгарії; інші були переселені у далекі монгольські степи та Волзьку Булгарію. Деякі зосталися на місцях свого проживання. До сьогодення дійшли сакральні пам’ятки цих степовиків — половецькі баби — намогильні кам’яні статуї. Вони символізували предків. Їх ставили в спеціально споруджених святилищах, які зводили зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів.

• 1. В яких відносинах перебували русичі з печенігами?
• 2. Коли в степу з’явились половці? Що сталось з печенігами після наступу половців?
• 3. Як складалися відносини русичів й половців?

Відлуння минулого.

Із «Літопису руського» про походи половців на Київщину

«У рік 6604 [1096] прийшов (хан) Боняк із половцями до Києва. І спустошили вони околиці Києва. ... У двадцятий день того ж місяця, прийшов удруге Боняк, безбожник, шолудивий, до Києва, потайки, і мало в місто не ввігналися половці. І запалили вони довкола міста, і повернули на монастирі і палили монастир Стефанів і дерев’яний Германів...».

• 1. Яку загрозу несли русичам напади половців?

3. Крим у складі Візантійської імперії.

Фортеця Фуна на горі Джемерджи. Реконструкція

До Візантійської імперії у Криму належала вся прибережна зона від Боспору до Херсонесу. Інші землі були під впливом кочовиків, котрі змінювали тут один одного впродовж століть. Головне заняття мешканців візантійського Криму — хліборобство, скотарство, ремесло. Боспор став центром закупівлі в степовиків хутра для Константинополя, а згодом — портом, через який вивозили сировину для «грецького вогню». Одним із його складників була нафта, що її для потреб війська видобували візантійці на Таманському півострові. Наприкінці Х століття Боспор увійшов до складу Тмутороканського князівства. Згодом ці землі захопили кочовики: спочатку половці, а потім — монголи.

Місто Херсонес був спостережним пунктом за степами Північного Причорномор’я, через який Візантійська імперія прагнула впливати на степовиків. Тому тут вона утримувала тисячний військовий гарнізон з місцевих жителів. Як ви пригадуєте, в Херсонесі (у давньоруських джерелах це місто називали Корсунь) в 987 році охрестився Володимир Великий.

Наприкінці ХІІ століття на Південному Березі Криму утворилося князівство Феодоро. Його столицею було місто Мангуп. Важливими пунктами були фортеця і порт Каламіта (сучасна назва — Інкерман), замок і поселення Фума біля міста Алушта та замок на горі Садик-Кая поблизу Бахчисарая. Тут жили місцеві готи, греки, алани, татари, караїми (нащадки хозар). Князівство підтримувало дружні стосунки із Візантійською імперією, а ворогувало із генуезькою колонією в Криму містом Кафа за контроль над чорноморською торгівлею. Розмовною мовою держави Феодоро була готська. Водночас для культурного та релігійного спілкування, ведення державних справ користувалися грецькою.

• 1. Чим займались жителі Боспору?
• 2. Яку стратегічну роль відводила Візантійська імперія місту Херсонесу?
• 3. Коли утворилося князівство Феодоро?

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

- VII ст. — утворення Хозарського каганату;

- 965 р. — Святослав Ігорович розбив хозарську армію;

- 1036 р. — Ярослав Мудрий розбив печенігів під Києвом;

- XII ст. — на Південному Березі Криму утворилося князівство Феодоро.

2. Користуючись інтернет-ресурсами випишіть три цікавих факти про державу Феодоро в Криму.

3. Південно-східні кордони Київської держави межували з Великим степом, заселеним кочівники. Сусідство русичів з печенігами тривало 121 рік, а з половцями — 168 років. Печенігів переміг Ярослав Мудрий, а половців — монголи. З’ясуйте, коли вперше на кордонах Київської держави з’явились печеніги, а коли — половці?