Знищені сучасними терористами історичні пам'ятники

Війни завжди руйнували історичну спадщину. Однак була надія, що вже в ХХІ столітті безглузде руйнування історичної безцінної спадщини припиниться. Та марно - в світі є терористи ІДІЛ, як руйнують зі своїх релігійних переконань надбання історії у арабських країнах.


ІДІЛ взялася за знищення культурної спадщини в Іраку і Сирії в 2014 році. Основна мета бойовиків - місця релігійного поклоніння. Тільки в одному іракському Мосулі вони знищили 28 будівель релігійного призначення, що мають історичну цінність.
Цінні артефакти ІДІЛ за можливості збуває на чорному ринку для фінансування своєї діяльності.

Отже, що їхніми стараннями вже не існує.

Сирія

Пальміра
20 травня 2015 року бойовики ІДІЛ взяли під контроль майже всю територію Пальміри. Через місяць вони приступили до руйнування культурної спадщини: 27 червня була знесена статуя "Лев Аллат", 23 серпня стало відомо про те, що підірвано храм Баалшаміна. Бойовики також стратили зберігача Пальміри, відомого сирійського археолога 82-річного Халеда аль-Асаада.

30 серпня 2015 року ісламісти підірвали храм Бела, вщент зруйнувавши його. 4 вересня було зруйновано три найбільш збережені похоронні вежі, які були створені в римський період для багатих сімей в Долині гробниць. 5 жовтня 2015 року бойовики терористичної організації ІДІЛ підірвали Тріумфальну арку епохи Стародавнього Риму.

Пальміра - одне з найбагатших міст пізньої античності, розташований в одному з оазисів Сирійської пустелі - між Дамаском і Євфратом.

Згідно з Біблією і Йосипом Флавієм, Пальміра була заснована ізраїльським царем Соломоном як передовий оплот проти нападів арамейських орд на його володіння, що простягалися до берегів Євфрату. Тут була столиця держави Пальмірени, якою правили владні правителі, сенат і народні збори.





Руїни простягаються з південного сходу на північний захід безперервним рядом вздовж близько 3 км у підніжжі кількох пагорбів і складаються із залишків споруд, що відносяться до різних епох. У пізньоантичних руїнах переважає коринфський ордер.

На східному краї руїн височіє храм Сонця (Ваала-Геліоса) - величний периптер завдовжки 55,3 м, завширшки 29 м з 8 колонами в кожному короткому фасі і з 16 колонами в подовженому. Всередині храму є велике приміщення зі склепінням, розбитим на касетони, з розкішною, цілком збереженою ліпниною з листям і плодами на фризах і на стінах.

Навпроти північно-західного кута храму знаходилися вхідні ворота, схожі на тріумфальну арку Костянтина в Римі. Від них через все місто - вздовж 1135 м - простягалася дорога, обставлена ​​чотирма рядами колон, на архітравах яких розміщувалися інші, менші колони.

Уся місцина колишнього міста покрита уламками капітелей, скульптурних фризів і інших архітектурних фрагментів, серед яких, на заході від храму Сонця, видно залишки інших храмів, палаців, колонад, вівтарів, акведуків, а за розваленою міською стіною, яка була споруджена за часів Юстиніана, лежить в невеликій долині некрополь із чисельними поховальними печерами і 60 родинними усипальнями, складеними у вигляді веж з величезних тесаних каменів. На вершині одного із сусідніх пагорбів височіє замок пізнішої арабської споруди.

Ірак

Німруд

5 березня 2015 року бойовики ІДІЛ знищили руїни стародавнього міста за допомогою важкої техніки. Знищеним артефактам було більше 2 тис. років, і вони втрачені безнадійно.

Німруд був заснований в ХІІІ ст. до н.е. Салманасаром I і через 400 років під час царювання Ашшур-нацир-апала II став столицею Ассирії. У 612 році до н.е. місто було зруйноване мідійцями і халдеями.

Назва міста пов'язується з біблійним царем Німродом, онуком Хама. Але це ім'я місто отримало від європейських археологів у ХІХ ст. До цього його називали Калах, чи Кальху. Згідно з легендою, один працівник знайшов статую напівбика-напівлюдини і визнав її за Німрода, засновника міста.







Під час розкопок знайшли залишки великого палацу і фортечних споруд, чисельні рельєфи з алебастру і різьблені фігурки зі слонової кістки, а також Чорний обеліск і статуї.

Під час розкопок в храмі Набу були виявлені глиняні плити з клинописом, що містять клятви васалів і ассірійських сановників, що датуються 672 роком до н.е. Ці записи послужили важливим посібником для вивчення ассірійського права і релігії.

У чотирьох царських похованнях неподалік Німруда був виявлений набір ювелірних виробів, датованих кінцем X ст. до н.е. До його складу входять золоті сережки, кільця, намиста, тарілки, кубки та глечики, прикрашені філігранню та напівдорогоцінним камінням.

Хатра

7 березня 2015 року руїни міста були знищені "Ісламською державою". Завдяки своїй історичній цінності Хатра, що поєднує в собі елліністичну і давньоримську архітектуру з арабським декором, була включена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Місто було засноване до нашої ери, а його розквіт припав на І-ІІ ст. Імовірно, місто Хатра було створене в ІІІ ст. до н.е. в складі держави Селевкідів. У наступному столітті, вже будучи столицею напівавтономної арабської держави в складі Парфянського царства, Хатра сягнула піку свого розвитку за рахунок розташування на перетині важливих торговельних шляхів.

У центрі міста знаходився палацово-храмовий комплекс площею близько 30 тис. кв. м. Завдяки своєму транзитному розташуванню місто мало релігійні споруди різних вірян.






Тут були храми на честь грецького Гермеса, шумерського божества Нергала, арамейської Атаргатіс, арабської Аллат, ассірійського бога сонця Шамаша й інших верховних сутностей з різних пантеонів. Це дозволило місту стати важливим релігійним центром, так що певний час його навіть називали Домом Бога.

Місто було дуже добре укріплене і витримало облогу римських військ в 116 і 198 роках. Однак у 241 році Хатра пала в результаті облоги, влаштованої перським правителем Шапуром I з династії Сасанідів. Незабаром місто було зруйноване.

Дур-Шаррукін

8 березня 2015 року бойовики "Ісламської держави" частково розграбували, частково знищили руїни міста.

Дур-Шаррукін був столицею Ассирії в останні роки правління Саргона II. Місто будувалося за його проектом в період з 713 до 707 року до н. е.

Саргон II був царем Ассирії в 722-705 роках до н.е. У 717 році він наказує розпочати будівництво нової резиденції для нього в місці злиття річок Тигр і Великий Заб. В околицях міста були посаджені сади оливкового дерева з метою збільшення виробництва оливкової олії.






Дур-Шаррукін мав прямокутне планування. Масивні стіни міста охоронялися 157 сторожовими вежами. В центр міста дороги вели від семи воріт з різних боків. У центрі знаходився царський палац, поруч - храми, присвячені таким богам, як Набу, Шамаш, Сін, а менші храми - богам Ададу, Нінгалу, Нінурті.

Місто прикрашали рельєфні стіни і різні скульптури. Зокрема, ворота "вартували" крилаті бики шеду, вага яких доходить до 40 т.

Мосул
На початку червня 2014 року місто, як і деякі інші міста північного Іраку, було захоплене бойовиками з угруповання "Ісламська держава".

Бойовики захопили музей міста (другий за величиною в Іраку) і заявили, що всі колекційні скульптури порушують закони шаріату і повинні бути знищені.

У травні 2015 року формування ІДІЛ підірвали історичну мечеть Марям-хатун 1821 року спорудження на заході іракського міста Мосул. Раніше бойовики підірвали в Мосулі мечеть Султана Ваїса (побудована в 1838 році), історичну мечеть ХIХ ст. аль-Хадра і мечеть, побудовану під час праведного халіфа Умара і названу на його честь.

Під час захоплення міст бойовики примушують знімати з усіх мечетей вітражі, панно і фрески - ті, що найчастіше мають художню та історичну цінність, стверджуючи, що вони суперечать нормам ісламу. Якщо імами чинять опір, то їх ув'язнюють чи навіть страчують.






26 лютого 2015 року, наступного дня після спалення книг з бібліотек Мосула, бойовики оприлюднили відео, в якому було показано знищення експонатів музею і руйнування місця археологічних розкопок руїн стародавнього міста Німруда. На їхню думку, ці об'єкти сприяють ідолопоклонству.