НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                        ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

ВЕЛИКА ГРЕЦЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ.АНТИЧНІ ПОЛІСИ НА                               ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

 ЧОМУ ГРЕКИ ВИРУШИЛИ В МОРЯ

У VIII ст. до н. е. греки вирушили на пошуки нових земель. Населення Греції невпинно зростало, тому для всіх бракувало землі, на якій можна було б заробити собі на прожиток. До того землі демосу часто захоплювала аристократія, що також призводило до обезземелювання селянства. Деяка частина греків була змушена покинути рідні краї назавжди через поразку в політичній боротьбі. Водночас бурхливий розвиток ремесла й торгівлі потребував пошуків нових країн, де можна було продавати свою продукцію, якої ставало дедалі більше.

Велика грецька колонізація

Позначте й підпишіть на контурній карті такі об'єкти:

а) територія Греції у VIII ст. до н. е.;

б) колонізовані греками береги;

в) грецькі колонії, засновані на території, де нині розташована Україна.

                                   СТЕПАН БАНДЕРА

1 січня 1909 року народився Степан БАНДЕРА — один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Вихованець Пласту, активіст юнацьких патріотичних рухів в часи польської окупації Західної України. Організатор замахів на представників польської окупаційної адміністрації в Галичині. В’язень польських тюрем (1934-1939рр). Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року німецько-нацистські окупанти Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську в'язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау». У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію та на співпрацю не погодився.

           ПРАКТИЧНІ РОБОТИ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

           НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                  ДЛЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

                                  ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ В МІЖВОЄННИЙ                                        ПЕРІОД.

    Зовнішня політика СРСР у міжвоєнний період пройшла два етапи. На першому етапі (1920-1922 рр.) радянська Росія, відвоювавши своє право на існування, вирішувала дві проблеми: налагодження відносин з незалежними радянськими республіками і політичне урегулювання з сусідніми країнами післявоєнних питань

На цьому етапі зовнішньої політики через економічну і військову слабкість Росії, вона не була активною щодо відносин з країнами Заходу. Останні у свою чергу не поспішали проявляти ініціативи в налагодженні відносин з Росією. Паралельне мирне співіснування Росії і країн Заходу ставало політичною реальністю.

Першою сторінкою зовнішньої політики Росії був Ризький мирний договір (18 березня 1921 р.), який одночасно став і останньою сторінкою іноземної воєнної інтервенції на територію Росії. Росія пішла на серйозні поступки, погодилась на відторгнення території Західної України і Західної Білорусії. Вони переходили під управління Польщі. Росія зобов’язалась виплатити Польщі 30 млн. крб. золотом за участь Польщі в господарському житті Російської імперії.

           НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                  ДЛЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

                                  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 

        ФОРСОВАНА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ

У 1920 роках за темпами промислового розвитку СРСР суттєво відставав відпередових країн Європи. ВКП(б) узяла курс на «побудову соціалізму в окремо взятій країні», перетворення СРСР на мілітаризоване індустріальне суспільство. 

У 1925 році на ХІV з’їзді ВКП(б) було проголошено курс на проведення індустріалізації. ХV з’їзд ВКП(б) (грудень 1927 року) ухвалив генеральну лінію на прискорення індустріалізаціїнародного господарства.

Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на створення великого машинного виробництва і прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння і зміцнення обороноздатності країни.

Причини проведення індустріалізації

1. Відставання економічного розвитку

2. Необхідність створення матеріально-економічної незалежності держави

3. Зміцнення обороноздатності держави

4. Зростання робітничого класу

Особливості індустріалізації

1. Використання лише внутрішніх ресурсів.

2. Нестача кваліфікованих кадрів.

3. Прискорені темпи.

4. Розвиток в першу чергу важкої промисловості.

                       НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                   ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ 

АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ.ДАВНЯ ГРЕЦІЯ.

Греція розташована на півдні Балканського півострова, у східній частині Середземного моря. Із заходу її омиває Іонічне море, а зі сходу — Егейське. На півночі країни розташовані хребти Балканських гір.

Грецію поділяють на континентальну та острівну.

Континентальна Греція поділяється на три великі частини. У її північній частині — Фессалії — перебуває широка й родюча рівнина. Славилися ці місця своїми табунами коней. На кордоні Фессалії з її північним сусідом Македонією підноситься найвища гора Греції — Олімп (висота 2917 м). Цілий рік вершина Олімпу вкрита снігом. У ясні дні вона горить на сонці сліпучим блиском. Саме тут, як вважали греки, мешкали боги.

Найважливіші області Центральної Греції — Беотія й Аттика. В Аттиці розташовані Афіни — найвідоміше місто Греції.

 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗИМОВИХ                                  КАНІКУЛ