Всеукраїнський конкурс екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу».

У Чернігові проходив другий тур Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу». В ньому брали участь близько 100 учасників, які вже стали переможцями у своїх областях.

 

Конкурс проходив саме у Чернігові, тому що він є історичним і древнім містом. Тож організатори знайомили з ним його учасників. Захід персоніфікований, тож діти повинні показати не тільки знання, а й майстерність екскурсовода.

Конкурс проходив на базі трьох музеїв Чернігова: обласного історичного імені Василя Тарновського, військово-історичного та літературно-меморіального музею заповідника Михайла Коцюбинського.

Сам конкурс відбувся 21 березня. А вже 22 березня - його закриття та заохочувальні призи учасникам та переможцям.Юні екскурсоводи під час проведення віртуальних екскурсій своїми музеями продемонстрували глибоке знання експозицій, різноманітні форми музейної роботи, розкрили виховну спрямованість окремих розділів, акцентуючи увагу на найбільш важливих музейних предметах та їх особливостях, набули безцінного досвіду екскурсійної роботи.

                                           Лучечко Вікторія, учениця нашого опорного закладу, представляла музей Новітніх героїв  у військово- історичному напрямку від Львівщини і виборола почесне переможне II місце. Віртуальна ескурсія на тему "Вічна пам`ять героям полеглим ,честь і слава героям живим" була високо оцінена професійним журі .Пишаюся своєю юною вихованкою і бажаю їй подальших успіхів і творчих злетів!

                ДЛЯ СЕМИКЛАСНИКІВ

      ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

        

                         Тарас Шевченко

           Видатний український поет та художник.

Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.

Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгардта. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання .

У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».

У 1846 році письменник став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.

10 березня 1861 року геній помер. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України.

               ДЛЯ ДЕВ'ЯТИКЛАСНИКІВ

        

0

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

         ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Виховання в учнів відчуття внутрішньої свободи та поваги до держави, любові до Батьківщини, національної свідомості, гідності,усвідомлення приналежності до рідної землі, українського народу,гармонійне виявлення патріотичних почуттів – це обов’язок педагогів та учнів опорного закладу «Рудківська СЗШ І-ІІІ ст. ім. В. Жеребного» перед пам'яттю Небесної Сотні.      20 лютого школа вшановувала Героїв України, Героїв Небесної Сотні - Володимира Жеребного та Володимира Топія.     Не одне молоде покоління буде рівнятися на нашого довічного учня, захисника «Львівської брами» Володимира Жеребного. Юнак любив рідну землю, її історію та мову, любив життя і понад усе цінував правду й людську свободу. Усі, хто був знайомий з Володею, згадують про нього, як про світлу, добру й розумну молоду людину, у якої могло бути щасливе майбутнє. Володя вважав, що відстояти майбутнє України - його обов'язок. Цей вірш невідомого автора є одним з останніх дописів Володимира Жеребного на сторінці у соцмережі 8 січня 2014 року: Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," Є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я! І купка є "міжгірських" людожерів, То не вони... А ми - одна Сім'я!                     Володимир Топій, голова родини, людина з великим життєвим досвідом, незважаючи на поважний вік, ні на хвилину не сумнівався в тому, чи потрібно йому їхати у Київ. А навпаки, неабияк журився тим, що люди безтурботно сидять удома і не їдуть до столиці, де вирішується доля України, йде боротьба за гідне майбутнє нації. Сам жив Майданом і відчував себе дуже потрібним там, де творилася новітня історія Української держави.    Під час Революції гідності В.Топій був комірником у Будинку профспілок: приймав, видавав та охороняв ті пожертви, які на потреби Майдану передавали небайдужі українці з усіх куточків держави.Підтримувати рух народного спротиву наш краянин вирушив 24 грудня. З 18-го на 19 лютого рятував від вогню Дім профспілок. Віддав своє життя, рятуючи життя інших. Цікаві матеріали про Героїв, світлини з Майдану, із сімейного архіву, знаходяться у шкільному музеї Новітніх героїв. Вони - неоціненні, ніби наділені магнетизмом: захоплюють, притягують, руйнують межі між землею і небом, допомагають сьогодні нашим бійцям вірити у перемогу, адже вони йшли за кращу долю України без зброї, боролися і старі, і молоді за воскреслу Україну для нас. Герої Небесної Сотні - це приклад краси вічного життя. Їх просто не можна не любити. Вони пробуджують відчуття особистої відповідальності і любов до рідної землі. І це просто дивовижно. Ми ніколи, мабуть, і не дізнаємося, скільки ще людей віднайдуть себе через їхні світлі очі і відважні вчинки.      Небесній сотні - вічная хвала!

ДЛЯ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

Конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині це територія Молдови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією.

Це була одна з перших державних конституцій у Європі. Вона на вісімдесят років випередила ідеї Великої французької революції. Як відомо, конституцію США схвалили в 1787 році, конституції Франції та Польщі — у 1791 році, у Російській імперії спроби створити головний документ держави були тільки в першій чверті дев’ятнадцятого століття, але закінчилися трагічним повстанням декабристів 1825 року.

Але реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам’ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя. Пам’ятний знак споруджено у вигляді книги, на якій викарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну назву українською і латинською мовами.