80 РОКОВИНИ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ

29 вересня в опорному закладі відбувся Національний урок пам'яті, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру. Захід мав на меті формування історичної правди про події Голокосту.

Національний урок пам’яті покликаний сприяти формуванню стійкого негативного ставлення громадян до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності та зазіхань на право на життя. Також урок мав на меті розкрити сутність трагедії Голокосту в Україні та висвітлити тему розстрілів у Бабиному Яру, розвивати навички критичного мислення через аналіз джерел та розширити сучасне сприйняття процесу вивчення історії.

29 СЕРПНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ                            УКРАЇНИ

Сьогодні остання неділя цього літа. Трішки сіра, холодна та дощова. Україна вшановує пам'ять своїх Синів та Дочок, які віддали за неї своє життя.

Наперекір погоді в ОЗ " Рудківська СЗШ І- ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного" було тепло, по- родинному тепло, так, коли вдома збирається сім'я. Таку атмосферу створили у школі особливі люди - матері та батьки наших Героїв- земляків. І хоча ми пригадували, ділилися наболілим, плакали і молилися, але це нас тільки єднало. Об'єднало в спільноту однодумців, які розуміють, що смерть дітей- Героїв ніколи не може бути забута, що кожен наш вчинок має реалізовувати мрії тих, хто став небесними ангелами- охоронцями України!

Дякуємо родинам Героїв за довіру та підтримку!

Слава Україні! Героям слава!

           З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!

30 років тому нездійснена мрія багатьох поколінь втілилася в життя. Ми стали вільною та незалежною Україною!

Здавна українці боронили свої свободи та права, повсякчас стикаючись із зовнішнім опором та внутрішніми незгодами. У боротьбі народилася i загартувалася єдина нація сміливих та щирих людей, що живе у прекрасній країні!

Любіть Україну - це наш шанс мати свободу і залишатися собою. Зі святом, з Днем нашої Незалежності! Україна у нас одна! Бережіть її і себе!

                   День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

  Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті публікує матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Депортовані з Криму жителі сіл Отузи та Шелен, м. Красновишерськ, Молотовська область, 1948 р.

   Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.
  Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку. 

Юсуф Кадиров, Узбекистан, радгосп "Путь Ленина", 1945 р.

              ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів і Бельгії.

Вічна і світла пам’ять жертвам чорнобильської трагедії та низький уклін героям ліквідаторам

 

           НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                    ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

                          ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

               

1. Що таке Велике переселення народів?
 Чим було спричинене Велике переселення народів?

У ІІІ–ІV ст. натиск варварів на кордони Римської імперії посилюється. Варварські племена об’єднувались у союзи та обирали собі вождів. У Північному Причорномор’ї створили свою державу готи.

У 70-х роках ІV ст. на північних берегах Чорного моря з’явилися кочові племена гунів, які прийшли у Європу з Центральної Азії. Рухалися вони на захід величезною ордою верхи на конях та повозках. По дорозі підкорювали інші племена, утворюючи потужне об’єднання кочових племен. Під їх натиском деякі європейські племена мусили переселятися на інші території. Історики називають цей рух племен Великим переселенням народів.

Гуни – давні тюркомовні кочові племена, які в III ст. до н. е. утворили велике об’єднання на території північного Китаю.

Велике переселення народів – рух племен і народів Європи у IV–VII ст. у різних напрямках, що розпочався із вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії в 375 році, що призвело до знищення держави остготів. Серед основних причин переселення племен дослідники називають зміну клімату, збільшення населення і нестачу земель. Не в останню чергу рух племен могло спонукати прагнення до війни та пригод.

Гуни (історична реконструкція)
«Бій гунів з аланами», малюнок Johann Nepomuk Geiger (1873 рік). 

Так уявляли собі гунів художники XIX

Гуни розгромили державу східних готів (остготів) та Боспорське царство. Західні готи (вестготи), що жили в районі нижнього Дунаю, не бажали підкорятися гунам. У 375 р. вони звернулися до імператора Валента з проханням дозволити їм перейти Дунай і оселитися на території імперії. Відтак обіцяли служити в римському війську.

Валент дав згоду, і племена вестготів перейшли Дунай. Римський імператор пообіцяв їм допомогу продовольством. Проте римські командири та чиновники розікрали його і вестготи зазнали страшного голоду. Доведені до відчаю, вони повстали. У 378 р. поблизу Андріанополя вестготи вщент розгромили римське військо, Загинув в цьому бою і римський імператор. Утім, оволодіти укріпленою столицею імперії – Константинополем – повсталим так і не вдалося.

Го́ти – племена східних германців епохи Великого переселення народів. У кінці IV століття (під час Великого переселення народів) розділилися на вестготів (західних готів) і остготів (східних). Межею між ними в IV ст. був Дніпро; остготи жили в степах між Дніпром і Доном.

Воїни готів у бою (художня реконструкція)

Готи переселяються на Дунай (художня реконструкція)

                  НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

              ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ
             РОЗПАД РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Причини розпаду:

Величезні кордони імперії, що затрудняло керівництво держави з одного центру

Ідентефікація зовнішньої загрози (Активізація нападів варварів на північні кордони імперії, агресія новоутвореної держави Сасанідів на Сході)

Відмінності в культурному розвитку на Заході та на Сході імперії.

    З початку 4 ст. посилюється децентралізаторські процеси. Вони активізувалися за правління Діоклетіана (284-305 рр), коли була утворена система тетрархії (поділ управління імперією між кількома особами). Але вона не дала очікуваних результатів і згодом призвела до активізації громадянських воєн. 

   Набирає все більшого впливу нова столиця Константинополь, заснована імператором Константаном, натомість відбувається занепад Риму. Все час все відчутнішими стають напади варварів, особливо на рейнському та дунайському кордонах (алемани, маркомани, готи тощо).
 

   На східні кордони імперії активізуються напади Сасанідів (поразка Римської армії біля Ктетисфона імператора Юліана (360-363 рр). Найбільш в чутного удару внутрішній єдності імперії була завдано готами. Останні під тиском гунів рушили з своїх традиційних територій і попросили в імператора Валента ІІ дозвіл на поселення в Фракійському діоцезі (375-376 рр). Але на новому місці вони почали притіснятися місцевими чиновниками, і в результаті підняли повстання. Імператор Валент ІІ був розбитий готами в битві під Адріанополем  9 серпня 378 р., і сам загинув у битві. Амман Марселін порівнював цю поразку з битвою під Каннами. Наступник Валента Граціан, для боротьби з варварською загрозою призначив Августом Сходу свого полководця Феодосія І, а сам відправився для боротьби з алеманами, які прорвали кордон на Рейні. Разом вдалося тимчасово подолати загрозу з боку варварів. Готи на правах федератів були поселені на правах федератів в Мезії. 

    Тим часом на Заході знову спалахнула громадянська війна у якій загинув Граціан. Феодосій розпочав боротьбу за возєднання імперії, і в 394 р. розбив свого головного суперника Євгенія. Саме Феодосію востаннє вдалося об’єднати імперію, але лише на рік. В 395 р. він помер, його нащадками стали його сини Аркадій та Гонорій, які отримали відповідно в управління Східну та Західну імперії. Це був остаточний поділ держави. Західна Римська іпреія проіснувала до 476 р., а Східна припинила своє існування в 1453 р. під ударами турків.
Д/З опрацювати параграф 52 у підручнику