вівторок, 13 квітня 2021 р.

                        НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                        ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

           КРИЗОВІ ЯВИЩА В РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Сьогодні ми розглянемо,як у Римській імперії – наймогутнішій державі стародавнього світу розпочиналась криза і поміркуємо до чого ж вона врешті призвела
Вивчення нового матеріалу
1. Криза Римської імперії
Учитель. Основою економіки Римської імперії була рабська праця. У II—III ст. в Римській державі розпочався глибокий занепад, остаточно загальмувався розвиток техніки і господарства. Вільні селяни, ремісники розорялися й перетворювалися на пролетарів — людей без майна й без роботи, які живуть подачками, охоче беруть участь у будь-яких заколотах. Тільки в одному Римі в II ст. н. е. жили близько 200 тис. пролетарів, які не працювали, але щодня одержували їжу, а іноді й гроші. Від римської влади вони вимагали безкоштовних розваг, насамперед гладіаторських боїв. Гасло «Хліба й видовищ!» стало правилом їхнього життя.


Роздавання хліба
Колонами в Римській державі ставали вільні селяни  й робітники, які брали в оренду частину землі у великих  рабовласницьких маєтках. Дуже швидко вони заплутувались у боргах і ставали залежними від власників землі. Криза III ст. дуже болісно відбилася на їхніх господарствах. Колони втрачали право переселятися в інші місця й ставали додатком до маєтку, частиною робочої сили на землях рабовласників. У надрах рабовласницького ладу поступово формувались елементи нових феодальних відносин.



Колони-орендарі
В цей же час, на протязі III ст. за сімдесят років в Римі змінилося близько сорока імператорів. Деякі були при владі лише два-три місяці. Багатьох із них убивали під час змов. 
Робота з термінами та поняттями
Криза - складне становище, загострення суперечностей.
Інфляція - надмірне збільшення кількості грошей і швидке їх знецінення.

пʼятниця, 2 квітня 2021 р.

 

           НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО

                 ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

   Мистецтво та повсякденне життя римлян періоду                                                      імперії

                                                  (практичне заняття)

1. Яким було місто Рим у часи імперії?

Використовуючи текст, QR-код та ілюстрації, підготуйте план уявної екскурсії стародавнім містом Римом. Чим місто Рим схоже на інші міста стародавнього світу чи сучасності? У чому його особливість?




Римський форум у часи імперії (художня реконструкція)


У перші століття нашої ери Рим став одним з найбільших міст Середземномор’я. У ньому на той час проживало понад мільйон жителів. Економічним і політичним центром Рима стає форум[1]. Спочатку це була ринкова площа. Але пізніше навколо форуму споруджували будівлі, і він зрештою опинився в центрі Рима. За часів Римської республіки на форумі збиралися народні збори. Імператори Цезар, Август, Нерон, Траян перебудовували й добудовували його. Тут з’явилися величезні храми, пам’ятники та інші громадські споруди.

Поблизу форуму, на Палатинському пагорбі, стояли розкішні імператорські палаци, на іншому пагорбі – Капітолії – величні храми римських богів.

[1] Форум (латин. – площа, двір) – у містах Стародавнього Риму площа, на якій відбувались народні збори, влаштовувалися торги і здійснювався суд.



Рим потерпав від перенаселеності, адже з усіх кінців імперії сюди стікався люд. На вулицях Рима часто утворювалася велика тіснява, а на перехрестях іноді не могли розминутися колісниці та вози.

понеділок, 29 березня 2021 р.

 

               НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО                           ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

                         РИМСЬКА ІМПЕРІЯ .ОКТАВІАН АВГУСТ

Із заповіту вбитого 15 березня 44 до н.е. Юлія Цезаря стало відомо, що Октавій оголошується названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна. Заповіт Цезаря був розрахований на природний хід подій, тому загибель імператора від ножів змовників відкрила перед Римом перспективу не тільки державного заколоту, а й громадянської війни. Октавій постав перед вибором: прийняти спадщину убитого диктатора і вступити в боротьбу за владу або відмовитися від неї і назавжди залишити політику.

Гай Юлій Цезар Октавіан Август (23 вересня 63 р. до н. е. - 19 серпня 14 р.н. е.) - перший римський імператор (з 27 р. дон. е.), засновник юліанськоклавдіанської династії. Перемогою в 31 р. до н. е. біля Акції над римським полководцем Марком Антоніем і єгипетською царицею Клеопатрою завершив громадянські війни (43-31 pp. до н. е.), що почалися після смерті Цезаря. Зосередив у своїх руках диктаторську владу, але зберіг традиційні республіканські установи, започаткувавши нову форму суспільного устрою "принципат". Пізніше термін "Август" (лат. - звеличений богами) набув значення титулу імператора. Час правління Августа вважається золотим віком римської літератури і мистецтва (Вергілій, Горацій, Овідій, Tiм Лівій та ін.).

вівторок, 16 березня 2021 р.

                                   ДЛЯ СЕМИКЛАСНИКІВ

           АРХІТЕКТУРА І МИСТЕЦТВО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

                  РАННЄ ВІДРОДЖЕННЯ.ГУМАНІЗМ. 



неділя, 14 березня 2021 р.

                  День українського добровольця

     Постановою № 1822 Верховної Ради України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань було прийнято рішення «Про встановлення українського дня добровольця» (14 березня 2017 р.). Саме добровольці першими стали на захист Української незалежності в 2014 р. проти російського агресора, як це робили їх пращури: руські воїни, козаки, УПівці, українці в радянській армії.

понеділок, 8 лютого 2021 р.

пʼятниця, 29 січня 2021 р.

                             ПАМ'ЯТАЙ ПРО КРУТИ


( в рамках методичного марафону проведена виховна година з використанням інтерактивного плакату)



Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної гвардії під проводом Михайла Муравйова та загоном з київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш "Памяті тридцяти".
Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. У 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
«Пам'яті тридцяти»
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих...