Постіндустріальне (інформаційне) суспільство та його вплив на розвиток культури
Сучасний світ увійшов у третє тисячоліття. До цього важливого рубежу людство підійшло з великими досягненнями і великими втратами. Сьогодні всіх цікавить запитання: яке майбутнє чекає нас? Яким шляхом буде розвиватися цивілізація у ХХІ ст.? Прогнозувати майбутнє завжди важко, і тому дослідники дають різні відповіді на ці запитання. Чимало прихильників здобула теорія постіндустріальної цивілізації. Відповідно до неї доба індустріальної цивілізації завершилась і людство (або його значна частина) увійшло до наступного етапу розвитку – постіндустріальної цивілізації.
Якими є ті тенденції, що притаманні новому етапу цивілізаційного розвитку людства?
Основні тенденції розвитку культури у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
-Розвиток «масової культури», її стрімке поширення, комерціалізація культури;
-Пошук нових форм естетичного вираження;
-Розвиток національних культур, взаємопроникнення культур різних регіонів світу, синтез культур;
-Прискорений розвиток техніки і технології;
-Прогрес у поширенні інформації, інформаційних технологіях.
Безвізовий режим між Україною та країнами ЄС означає, що громадяни України можуть перетинати кордон з країнами ЄС без звичного оформлення візи. Такі ж умови з 2005 року діють і для громадян ЄС для поїздкок в Україну. Настала наша черга подорожувати до ЄС спонтанно, просто і дешево.
Аби їздити до Європи без візи, потрібен біометричний закордонний паспорт громадянина України. Усі без винятку документи для поїздок за кордон, які оформляються з кінця 2016 року, – біометричні; у 2015–2016 роках видавали як біометрику, так і «звичайні» паспорти. Подивіться на свій документ: якщо на його обкладинці є ось така позначка – він біометричний.
Українцям зі звичайними, не біометричними закордонними паспортами, потрібно, як і раніше, оформлювати візу.
Навіщо потрібен безвізовий режим?
Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
Безвізовий режим дає право на відвідування культурних та спортивних заходів, журналістські подорожі, короткострокове навчання та обмін досвідом, поїздки на лікування і т.д.
Водночас, безвізовий режим не дає права на роботу в країнах ЄС, у тому числі, короткострокову. Безвізовий режим також не дає права на постійне проживання в країнах ЄС. Для цього, як і раніше, потрібно оформити спеціальну національну візу або дозвіл на проживання. Д/З опрацювати матеріал на блозі
вівторок, 5 травня 2020 р.
НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО ДЛЯ ГУРТКІВЦІВ "ЮНІ ЕКСКУРСОВОДИ"
Методика та техніка ведення екскурсії
1. Методичні прийоми в екскурсії як засіб дій екскурсовода.
2. Класифікація методичних прийомів.
3. Вимоги до техніки ведення екскурсії.
Методика проведення екскурсій направлена на те, щоб допомогти екскурсантам легше засвоїти зміст екскурсій. Робиться це за допомогою методичних прийомів, які діляться на дві групи - прийоми показу і прийоми розповіді, але практика вимагає застосування ще більш складною класифікації методичних прийомів: по їх призначенню, часу і місця використання і т. д.
Завдання методичних прийомів – забезпечити найкращу дієвість екскурсійного методу повідомлення знань аудиторії. Методичні прийоми можуть бути розглянуті в кількох аспектах: як оптимальний спосіб виконання певних дій; як засіб перетворення пасивного огляду в активне спостереження об'єкту екскурсантами; як основа процесу трансформації усної інформації в зорову; як основа аналізу і синтезу на екскурсії і т. д.
Всі методичні прийоми, правильне використання яких складає одну з основ професійної майстерності екскурсовода, можуть бути по своєму призначенню підрозділені таким чином:
- Прийоми безпосереднього ведення екскурсії (показ і розповідь);
- Прийоми, спрямовані на створення умов для ефективного проведення екскурсії.
УРОКИ ОНЛАЙН У ZOOM Неля Музика приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom. Тема: 6-А,6-Б КЛАС ВИРИКНЕННЯ І ПОШИРЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА Конференция Zoom Неля Музика Время: 4 мая 2020 02:00 PM Киев Подключиться к конференции Zoom https://us04web.zoom.us/j/72703911444?pwd=bmJ3Uy8wNEJYRmJxSU9CODJBNExNUT09 Идентификатор конференции: 727 0391 1444
Пароль: 5bgMsQ
Неля Музика приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom. Тема: 5-В КЛАС ПРАЦЯ І ГОСПОДАРСТВО: КОЛИСЬ І СЬОГОДНІ Конференция Zoom Неля Музика Время: 4 мая 2020 01:00 PM Киев Подключиться к конференции Zoom https://us04web.zoom.us/j/76526833064?pwd=WnJlczFubkRKRkpEekRIT21pbmxUUT09 Идентификатор конференции: 765 2683 3064
Пароль: 5urxFk
НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО ДЛЯ ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКІВ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС
Угода про асоціацію між Україною та ЄС налічує 1200 сторінок і складається з Преамбули, семи розділів, додатків і трьох протоколів.
Преамбула – вступна декларація до Угоди, яка визначає мету і базові її засади.
Сім розділів: "Загальні принципи", "Політичне співробітництво і зовнішня політика та політика безпеки", "Юстиція, свобода і безпека", "Торгівля та суміжні питання (ГВЗВТ)", "Економічна та галузева співпраця", "Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством".
Текст Угоди також містить інституційні, загальні та прикінцеві положення.
Угода має 43 Додатки, в яких визначені нормативні акти ЄС, що мають бути ухвалені до визначеної дати, і Три Протоколи.
У Преамбулі відображені найважливіші аспекти відносин між ЄС і Україною. Попри свій необов’язковий вступний характер, Преамбула містить істотні посилання на спільні цінності та визначає рамки всієї Угоди.
У Розділі І визначені загальні принципи, які є основою для внутрішніх і зовнішніх процедур Асоціації між ЄС та Україною. Такі принципи, як дотримання принципів демократії, прав і свобод людини, верховенства права; забезпечення дотримання принципів суверенності та територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, а також боротьби з розповсюдженням зброї масового знищення. Ключовими елементами підтримки та розширення відносин між ЄС і Україною є принципи вільної ринкової економіки, належного державного управління, боротьби з корупцією та різними формами транснаціональної організованої злочинності й тероризмом, сприяння сталому розвитку та ефективним багатостороннім контактам.
Розділ передбачає посилення політичного діалогу і співробітництва між ЄС і Україною з огляду на поступового зближення у сфері Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Спільної політики безпеки та оборони. У ньому охоплюються такі питання як цілі політичного діалогу, діалог і співробітництво щодо внутрішніх реформ, а також зовнішню політику та політику безпеки.
За положеннями Угоди, співпраця у цьому напрямку передбачає низку форумів для проведення політичного діалогу: Самміт Україна-ЄС та Рада з питань асоціації.
Окрему статтю Розділу ІІ присвячено Міжнародному кримінальному суду із закликом до співпраці між ЄС і Україною у забезпеченні миру та міжнародної справедливості шляхом ратифікації та впровадження Римського статуту Міжнародного кримінального суду і його відповідних інструментів.
Стосується таких питань як верховенство права та повага до прав людини, захист персональних даних, співробітництво у сфері міграції, надання притулку та прикордонного контролю, поводження з робітниками, мобільність робочої сили. рух осіб, відмивання грошей і фінансування тероризму, співпраця у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, боротьба зі злочинністю та корупцією, співробітництво у боротьбі з тероризмом, а також співпраця у галузі права. У рамках Угоди ЄС та Україна зобов’язалися посилити діалог і співробітництво з питань міграції, надання притулку та прикордонного контролю.
Розділ присвячений торгівлі та суміжним питанням. Економічна інтеграція у рамках Глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі (ГВЗВТ) покликана стати потужним стимулом для економічного зростання країни, сприяти реальній економічній модернізації та інтеграції з ЄС.
ГВЗВТ має забезпечити сприятливий клімат для економічних відносин між Україною та ЄС.
Розділ містить 28 глав, які стосуються питань енергетичної співпраці, макроекономічного співробітництва, управління державними фінансами, оподаткування, статистики, екології, транспорту, співробітництва у космічній сфері, науково-технічної співпраці, промислової політики та політики підприємств, видобувної та металургійної промисловості, фінансових послуг, корпоративного права, корпоративного управління, бухгалтерського обліку й аудиту, інформаційного суспільства, аудіовізуальної політики, туризму, сільського господарства та розвитку сільських районів, рибальства і морської політики, річки Дунай, захисту прав споживачів, співробітництва у сфері зайнятості, соціальної політики та політики рівних можливостей, охорони здоров'я, освіти, навчання і молоді, культури, спорту і фізичної активності, громадянського суспільства, транскордонного та регіонального співробітництва, участі у проектах і програмах європейських агенцій на основі поступового наближення законодавства України до правил ЄС, а також, де доцільно, до міжнародних норм і стандартів.
Угода передбачає можливості для України отримати переваги від фінансової допомоги ЄС завдяки існуючим механізмам та інструментам фінансування для досягнення цілей Угоди про асоціацію. Пріоритетні сфери фінансової допомоги ЄС Україні визначаються відповідними індикативними програмами, які відображатимуть узгоджені ЄС і Україною пріоритети політики.
Угода про асоціацію передбачає спеціальне інституційне утворення для відносин ЄС та України. На найвищому рівні – Самміт ЄС-Україна, що забезпечує діалог найвищого рівня і платформу для зустрічей президентів. На міністерському рівні – діалог у рамках Ради з питань асоціації, яка може проводити зустрічі у будь-якому форматі. Допомогу Раді з питань асоціації надає Комітет з питань асоціації з підкомітетами з галузевого співробітництва. Угода про асоціацію передбачає і парламентську співпрацю, зокрема, у рамках Парламентського комітету з питань асоціації. У рамках Угоди було передбачено і вже функціонує Платформа громадянського суспільства, яка має змогу надавати рекомендації Раді з питань асоціації.
Текст Угоди містить такі загальні та кінцеві положення
Угода встановлює конкретні строки для узгодження українського законодавства з відповідним законодавством ЄС, які коливаються у межах від 2 до 10 років після набуття Угодою чинності.
Для перевірки виконання встановлених зобов’язань в Угоді передбачені спеціальні положення щодо моніторингу, що означає здійснення постійного оцінювання стану виконання і реалізації заходів та зобов’язань, передбачених Угодою.
Угода передбачає і механізм вирішення суперечок, який використовуватиметься, якщо якась зі сторін не виконає свої зобов’язання. У частині ГВЗВТ додатковий обов’язковий механізм вирішення спорів створено у вигляді спеціального протоколу, який спирається на традиційний спосіб вирішення спорів у рамках СОТ. Термін дії Угоди про асоціацію між ЄС і Україною необмежений.
Угода про асоціацію перекладена 22 мовами ЄС і українською. Д/З опрацювати матеріл ,поданий на блозі.
НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО
ДЛЯ П'ЯТИКЛАСНИКІВ
ПРАЦЯ І ГОСПОДАРСТВО:
КОЛИСЬ І СЬОГОДНІ
ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
• про роль праці в житті людини
• що таке господарство, економіка
• як виникло ринкове господарство і якою є його роль у сучасному світі
1. Типи господарювання. Для людства праця е головним засобом існування, основою господарської діяльності. Щоб зробити свою працю і, відповідно, господарство більш ефективними, людина винайшла різноманітні знаряддя праці. У процесі господарської діяльності між людьми виникали певні відносини. Вони допомагали більш раціонально забезпечити суспільство всім необхідним і покращити добробут. Систему відносин із використання ресурсів у господарській діяльності називають економікою.
Основою господарювання (економіки) первісних людей були збиральництво та полювання. Так, вони збирали різноманітні їстівні рослини, плоди, ягоди тощо і полювали на тварин і птахів. Згодом вони навчилися ловити рибу — рибалити. Такий тип господарювання називається привласнювальним. Тобто людина брала (привласнювала) у природи те, що та їй давала. Проте близько 10 тисяч років тому в розвитку господарства сталися зміни, які вплинули на подальше становлення людства. Виникло відтворювальне господарство (землеробство, скотарство, ремесло), тобто людина почала сама вирощувати рослини і тварин, виготовляти різноманітні предмети побуту (посуд, тканини, меблі тощо). Людство відкрило собі шлях до осілого способу життя, появи міст, держав, усього того, що нас оточує і чим ми користуємося.
Спочатку люди намагалися забезпечити себе всім необхідним (їжею, одягом, предметами побуту) із власного господарства. Вони нічого не обмінювали, не купували й не продавали. Такий вид самодостатнього господарювання називається натуральним.
Поступово натуральне господарство змінило товарне виробництво як більш розвинена та ефективна форма організації суспільного виробництва.
Чому воно виникло? Не кожна людина може робити все однаково добре. Одна, наприклад, краще ліпить горщики, інша — виготовляє тканину. До того ж у степу доцільніше було займатися скотарством, а в лісостеповій зоні — землеробством. Тобто в когось виникав надлишок певних речей, які були необхідні іншим. Люди почали обмінюватися. Згодом обмін призвів до появи торгівлі, коли людство винайшло гроші — особливий товар, який вимірює вартість інших товарів. Речі, якими обмінюються або які продають, називаються товаром. Під час купівлі-продажу товарів виникають товарно-грошові відносини. Господарство, засноване на таких відносинах, називають ринковим.
Господарство — діяльність, яка забезпечує потреби людини.
Праця — свідома цілеспрямована діяльність, докладання людиною розумових здібностей і фізичних зусиль для отримання корисних результатів у задоволенні своїх потреб.
Натуральне господарство — тип організації виробництва, за якого люди виробляють продукти для задоволення лише власних потреб.
Товарне виробництво — форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляють не для власного споживання, а для обміну або продажу.
НАВЧАЄМОСЯ ДИСТАНЦІЙНО ДЛЯ ШЕСТИКЛАСНИКІВ ВИНИКНЕННЯ І ПОШИРЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА
Пригадайте! Що таке релігія? Які релігії стародавніх народів ви знаєте? Що в них подібного, а що – відмінного?
1. Які релігійні вірування поширились у Римській імперії в І ст.?
Поміркуйте! Чому в період імперії римляни поступово втрачали надію на допомогу від своїх богів, натомість почали захоплюватися східними релігіями?
У період імперії становище простих римлян погіршилося, вони вже не могли впливати на державні справи І поступово втрачали віру у свої сили та надію на допомогу від давніх язичницьких богів. Це був час, коли люди проявляли інтерес до всього незвичного, чудесного, фантастичного. Римляни почали захоплюватися східними релігіями. Уцей час поширювалися пророцтва про прихід Спасителя, доброго та справедливого, здатного захистити знедолених і покарати винних.
В останнє століття до нашої ери в Палестині[1] було багато мандрівних проповідників та пророків, які провіщали пришестя на Землю Божого посланця – Месії. Пришестя Месії мусило ознаменуватися перемогою добра та справедливості. Саме в таких умовах у Палестині виникла віра в Ісуса Христа. Згодом вона поширилася серед простого люду в Римській імперії. Про народження та земне життя Ісуса Христа розповідають Євангелії (грецькою мовою – «блага звістка»). Вони були написані учнями Христа й супутниками його учнів наприкінці І – у ІІ ст. Найвідоміші з них – чотири. З часом Євангелії та інші християнські твори увійшли до Нового Заповіту– другої частини Біблії.
[1] Палестина в той час була провінцією Римської імперії
2. Хто такий Ісус Христос?
Що розповідається в Євангеліях про земне життя Ісуса Христа?
У Євангелії розповідається, що приблизно дві тисячі років тому Бог послав на Землю Свого Сина – Ісуса Христа, аби показати людям кращий шлях у житті. Народився Ісус Христос у Палестині, в місті Вифлеємі. Його матір звали Марією. Дитинство Ісуса проходило в місті Назареті. Коли Йому було приблизно 30 років, у Палестині почав проповідувати великий пророк Іоанн. Він закликав людей покаятися в гріхах та хреститися (омиватися) водою. Ісус прийшов до Іоанна і попросив, щоб той похрестив Його. Після хрещення, як сказано в Новому Заповіті, на Ісуса зійшов Дух Святий у вигляді голуба. Відтоді Ісус почав творити чудеса і проповідувати людям Своє вчення.
«Поклоніння пастухів» (з празничного ряду іконостасу, ІІ пол. XVII ст., Львівська обл.)
